Не залишай нас, пелікане!
Автор: Анна Коломиец
На перехресті землі, води та сонячних променів розкинувся чудовий світ водно-болотних угідь – поєднання луків, боліт, водних акваторій, середовище існування багатьох рослин і тварин, колиска майбутніх пташиних зграй та рибних запасів, потужний природний фільтр, де відбувається очищення вод.
Значення водно-болотних угідь для нашої планети складно переоцінити. Тому ще в 1971 році в місті Рамсар в Ірані світова спільнота заснувала Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів, а 2 лютого оголосила Всесвітнім днем водно-болотних угідь.
Миколаївщину щира природа наділила місцем, що в останні декілька років набуло особливого значення для усієї Європи. Це так звані Бієнкові плавні на Кінбурнському півострові.
Відомі лише фахівцям-екологам та місцевим жителям, загубились вони у просторах нашої країни, приховані від людей. Та птахи і риби їх знають добре. Більше 10 видів риб, з яких такі важливі для господарства, як сазан і короп, щороку поспішають сюди для нересту. Але найбільшою гордістю та окрасою Бієнкових плавнів став пелікан рожевий. Цей птах є живим музейним експонатом, він дуже древній за походженням і навіть трохи схожий на викопних динозаврів. Сьогодні пелікан став рідкісним на планеті. Він не витримує погіршення стану довкілля в Європі, та й у нас не гніздився майже 80 років. Але після поглиблення каналу, який склав сприятливі умови для нересту, Бієнкові плавні добре годують птахів, і вже декілька поколінь пеліканів побачили світ на нашій Україні.
Щоправда, харчовими конкурентами пеліканів необережно оголосили себе люди. Тривають спори щодо того, чи варто перекрити канал та зупинити нерестові функції Бієнкових плавнів. Але пелікани з’їдають лише невелику частку від загальної кількості молодої риби, що виходить в акваторію лиману та відтворює таким чином рибні запаси нашого регіону. Тож виникає питання: погодуємо пеліканів, та й самі поїмо, чи нехай улітають від нас? Вони знайдуть собі іншу країну, а ми?
