Статьи про экологию
Оптимізація сільського господарства Степу України: теорія і практика / Під ред. Олега Деркача, Ганни Коломієць, Ярослава Мовчана. – Миколаїв : Регіональна чорноморська мережа громадських організацій, 2012. — 88 с.
Видання в оригiналi — формат PDF — скачать
Посібник призначений для фермерів та фахівців різного рівня державних і недержавних організацій, які спроможні просувати екологізацію сільськогосподарської діяльності, викладачів навчальних закладів, аспірантів, студентів та учнів загальноосвітніх шкіл, членів громадських екологічних організацій та об’єднань органічного землеробства. Подробнее…
У виданні роз’яснюється важливість і необхідність збереження ландшавтів Кінбурна, зокрема посилення охорони об’єкту природно-заповідного фонду України у Миколаївській області — регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». На підставі результатів досліджень єкспертів — ботаніків, зоологів, екологів — обгрунтовується необхідність збереження та принципової відмови від небезпечного перетворення його унікальних природних комплексів, які характеризуються високим різноманіттям живих організмів.
Коломієць Г.В. Мережа природоохоронних територій Миколаївської області в контексті збереження фітобіоти // Агроекологічний журн., 2004. — № 3. — С. 13–18.
УДК 502.7:581.9:631.95(477)
Г.В. Коломієць
Інститут агроекології та біотехнології УААН,
03143 Київ – 143, вул. Метрологічна, 12, тел. 266-23-38
Вступление.
В статье представлена краткая характеристика природоохранных территорий Николаевской области Украины, их принадлежность к ботанико-географическим хорионам. Определена часть площадей ботанико-географических округов, которая принадлежит объектам природно-заповедного фонда различных категорий. Очерчены возможности сохранения разнообразия фитобиоты в современном природно-заповедном фонде.
УДК 504:910:332.143
Коломієць Г.В., Коломієць О.В. Приклад розробки географічної інформаційної системи для узагальнення досліджень заповідних територій та проектування екологічної мережі Миколаївської області // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття : Матеріали наукової конференції, присвяч. 80-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 9-11 вересня 2003 р.). — Канів, 2003. — С. 339–340.
Коломієць Г.В., Державне управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, м. Миколаїв
Коломієць О.В., Український державний морський технічний університет, м. Миколаїв
Сучасні технології геоінформаційних систем (ГІС-технології) відкривають широкі можливості щодо автоматизації обробки результатів досліджень територіальних об’єктів. Одним з перших в Україні прикладів використання ГІС-технологій для розвитку заповідної справи є програма “Екомережа”, яку розроблено за підтримки Регіонального екологічного центру “РЕЦ-Київ” в 2002 р. Основним завданням цієї системи є узагальнення результатів наукових досліджень, що проводилися в різні часи на території Миколаївської області, для проектування регіональної екологічної мережі. Подробнее…
Довідник найцінніших природних територій Кінбурнського півострова в межах Миклаївської області / Під ред.Г.В.Коломієць, Я.І.Мовчана, Т.І.Котенко. — К.:Інститут зоології ім.І.І.Шмльгаузена НАН України, 2008. — 96 с.
Видання розкриває питання різноманітності живого світу Кінбурнського півострова, порушені публікацією «Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку». Для місцевих жителів та відвідувачів з інших місць України, фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, лісового господарства, громадських діячів, вчителів, натуралістів, школярів, студентів.
Авторський колектив: Коломієць Г.В., Деркач О.М., Петрович З.О., Парафіло М.М., Абдулоєва О.С., Мовчан Я.І., Костюшин В.А., Титар В.М., Котенко Т.І., Некрасова О.Д., Мішта А.В., Пушкар Т.І.
Вступ
Кінбурнський півострів, який часто називають Кінбурнською косою – унікальний для Європи комплекс древньорічкових рівнинних піщаних та приморських ландшафтів, середовище існування багатьох видів рослин, грибів, тварин, серед яких є такі, що не трапляються більш ніде у світі. Подробнее…
Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу. Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі / Під ред. Г.В. Коломієць. — К.: Громадська організація «Веселий Дельфін», 2008.
Приведено інформацію про 15 видів ендемічних та рідкісних рослин-псамофітів, зокрема, описані характерні риси зовнішнього вигляду, місця зростання у пониззях річок Південний Буг і Інгул, плани дій щодо збереження видів та повернення їх на території, де вони зростали в історичному минулому. Надано відповіді на основні питання, які виникають у місцевих жителів в процесі знайомства з рідкісними видами рослин, подано приклад екопросвітньої рольової гри «Створюємо заповідний об’єкт».
Для місцевих жителів, спеціалістів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та Головного управління земельних ресурсів в Миколаївській області, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, державних підприємств лісового господарства, проектних та господарських організацій, громадян, що планують діяльність на пісках у пониззях Південного Бугу та Інгулу, громадських діячів, вчителів, школярів, студентів, аматорів природи.
Коломієць Г.В., Бурда Р.І. Постпірогенні демутації екосистем надрічкових пісків на Миколаївщині // Науковий вісник Національного аграрного університету. — 2007. — Вип. 117. — С. 34–41.
УДК 502.7:581.9:631.95 (477)
Г.В. Коломієць, кандидат біологічних наук, Інститут агроекології УААН
Р.І. Бурда, доктор біологічних наук, професор, Національний аграрний університет, ННІ охорони природи і біотехнологій
Досліджено постпірогенні демутації свіжих згарищ на надрічкових пісках в нижній течії Південного Бугу та Інгулу, а також Кінбурнського півострову. Виявлені видове багатство, біоморфологічна та ценотична різноманітність фітобіоти пірогенних екосистем на місці штучних насаджень Pinus sylvestris L. та P. pallasiana D. Don. на колишніх псамофітних степах. З’ясовано: видове багатство псамофітону у певних межах відновлюється протягом 3 – 7 років; демутація відбувається за участі видів, які збереглися у соснових культурах, та міграцій з навколишніх степових ділянок; фітосозологічна цінність екосистем посилюється (13 видів, що підлягають особливій охороні), проте, участь випадкових видів, бур’янів становить 44 %, а серед них 73 % – адвентивні. За диференційованого підходу згарища цілком придатні для використання в розбудові локальних ланок екомережі Миколаївської області в категорії «території відновлення (ренатуралізації)», а з часом окремі з них – «території природного розвитку».
УДК 581.9:502.7 (477)
Р.И. Бурда1, А.В. Коломиец2Скрытые ресурсы флор-изолятов в сохранении биоразнообразия на равнинной Украине // Агроекологический журнал. – 2010. – Сентябрь. – С. 35-38
1Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, НИИ экобиотехнологий и биоэнергетики
2Институт агроэкологии УААН
Современное фоновое состояние разнообразия сосудистых растений, выявленное на шести локалитетах, свидетельствует о потенциальном ресурсе флор-изолятов в сохранении фиторазнообразия на равнинных степях Украины. Вместе с тем высокая доля участия заносных видов на всех участках таит экологический риск фитоинвазий в степных экосистемах.
УДК 631.92/95 + 502.7
Институт агроэкологии УААН
Коломиец А.В. Принципы эколого-экономической оценки влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов агросферы // Агроэкологический журнал. – 2010. – сентябрь. – С. 110-112
Предложенные принципы оценки влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов предусматривают определение параметров экосистемы как единого организма, а не отдельных её компонентов (земля, вода, воздух).
Оптимизация использования природных ресурсов агросферы предусматривает оценку влияния сельскохозяйственной деятельности на их состояние. Под сельскохозяйственной деятельностью полагаем действия человека в агросфере, связанные с производством сельскохозяйственной продукции и вызывающие отклонения от естественного течения природных процессов. Под результатом влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов понимаем разницу между параметрами ресурсов до начала деятельности и после её завершения. Подробнее…
Не залишай нас, пелікане!
Автор: Анна Коломиец
На перехресті землі, води та сонячних променів розкинувся чудовий світ водно-болотних угідь – поєднання луків, боліт, водних акваторій, середовище існування багатьох рослин і тварин, колиска майбутніх пташиних зграй та рибних запасів, потужний природний фільтр, де відбувається очищення вод.
Значення водно-болотних угідь для нашої планети складно переоцінити. Тому ще в 1971 році в місті Рамсар в Ірані світова спільнота заснувала Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів, а 2 лютого оголосила Всесвітнім днем водно-болотних угідь.
Миколаївщину щира природа наділила місцем, що в останні декілька років набуло особливого значення для усієї Європи. Це так звані Бієнкові плавні на Кінбурнському півострові.
