УДК 504:910:332.143
Коломієць Г.В., Коломієць О.В. Приклад розробки географічної інформаційної системи для узагальнення досліджень заповідних територій та проектування екологічної мережі Миколаївської області // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття : Матеріали наукової конференції, присвяч. 80-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 9-11 вересня 2003 р.). — Канів, 2003. — С. 339–340.
Коломієць Г.В., Державне управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, м. Миколаїв
Коломієць О.В., Український державний морський технічний університет, м. Миколаїв
Сучасні технології геоінформаційних систем (ГІС-технології) відкривають широкі можливості щодо автоматизації обробки результатів досліджень територіальних об’єктів. Одним з перших в Україні прикладів використання ГІС-технологій для розвитку заповідної справи є програма “Екомережа”, яку розроблено за підтримки Регіонального екологічного центру “РЕЦ-Київ” в 2002 р. Основним завданням цієї системи є узагальнення результатів наукових досліджень, що проводилися в різні часи на території Миколаївської області, для проектування регіональної екологічної мережі.
Програма “Екомережа” – це база даних географічних та біологічних об’єктів Миколаївської області. Структура бази дозволяє зберігати інформацію про територіальні об’єкти, види тварин, види рослин та рослинні угруповання. Опис кожного територіального об’єкта включає такі характеристики: назва об’єкта, охоронний статус об’єкта (територія природно-заповідного фонду, IBA-територія тощо), статус в екологічній мережі (природне ядро, екокоридор), категорія об’єкта згідно з Законом України “Про природно-заповідний фонд України” (природний заповідник, ландшафтний заказник тощо), ступінь антропогенного перетворення території, опис географічного положення об’єкта, опис созологічної цінності об’єкта, реквізити рішень про надання території особливого охоронного статусу, поштова адреса адміністрації об’єкта або установи (організації), у віданні якої знаходиться об’єкт, площа об’єкта, перелік адміністративних районів, на території яких об’єкт розташований, перелік географічних координат периметра об’єкта, перелік власників, користувачів землі в межах об’єкта, фотографії, рисунки, схеми об’єкта. Приклад діалогу вводу даних наведено на рисунку 1.
Рис.1. Діалог вводу інформації про об’єкт
Інформація щодо видів тварин включає таксономічні характеристики (вид, рід, ряд), дані щодо статусу особливої охорони виду (категорії охорони виду за “червоним” списком Міжнародного союзу охорони природи, Європейським “червоним” списком, “Червоною книгою України”, регіональним “червоним” списком; чи підлягає вид особливій охороні згідно з Боннською, Бернською конвенціями); географічні координати та короткий опис ділянок, на яких вид був відзначений; адміністративний район; фотографії, рисунки. Структура даних щодо видів рослин відрізняється лише заміною графи “ряд” на графу “родина”. Для рослинних угруповань вводиться назва угруповання, географічні координати місця знаходження, його короткий опис та адміністративне розташування, фотографії. Кількість описів місць знаходження будь-якого об’єкта не обмежується.
Програма “Екомережа” надає можливість систематизувати дані за такими критеріями відбору: всі об’єкти, що мають задану категорію охорони; всі об’єкти, що мають заданий статус в екомережі; всі об’єкти, які відповідають заданому ступеню антропогенного перетворення; всі об’єкти, площа яких знаходиться у заданому інтервалі; всі об’єкти, що розташовані в заданому адміністративному районі; всі об’єкти, що знаходяться у віданні обраних землевласників чи землекористувачів; види тварин, рослин, рослинні угруповання, які належать до певного таксону; мають обраний охоронний статус; розташовані в межах вказаного адміністративного району або на території об’єкту, відомості щодо якого є в базі даних. Отримати інформацію можна у вигляді мапи, вікна інформації або текстового файлу. На мапі територіальний об’єкт зображається багатокутником, місця знаходження тварин, рослин і рослинних угруповань – умовними знаками. Перелік елементів, що відображені на мапі, формується автоматично і з’являється в окремому вікні разом з відкриттям мапи. Для отримання звіту необхідно обрати елемент (об’єкт, вид рослин тощо), вказати тип критерію вибірки (наприклад, категорія охорони об’єкта) та значення для цього типу (скажімо, IBA-територія), після чого результат вибірки з’являється одночасно на мапі та в списку (рис.2). Окрема кнопка викликає на екран всю інформацію про об’єкт, який обрано у вікні мапи або у вікні списку. Всі дані про об’єкт можна помістити у текстовий файл для подальшої роботи.
Рис.2. Результат роботи ГІС “Екомережа”
При розробці програми “Екомережа” використано MapInfo 6.0 Pro і операційну систему Windows 98. Вимоги до апаратних засобів визначаються системою MapInfo і операційною системою. Мінімальна конфігурація комп’ютера, що необхідний для роботи програми, включає процесор 233 МГц, 32 Мб оперативної пам’яті, монітор SVGA 15» і 4 Мб відеопам’яті. Але для комфортної роботи бажано використовувати процесор з частотою 600 МГц, 128 Мб оперативної пам’яті, 16 Мб відеопам’яті, монітор з діагоналлю 17″. Об’єм ГІС “Екомережа” на жорсткому диску (HDD) залежить головним чином від кількості фотографій, що внесені в базу даних. Кожне фото займає близько 100 Кб (використовуються jpg-файли якістю до 800х600). Базові мапи ГІС “Екомережа” охоплюють 15 Мб, програмна частина – 0,3 Мб; 2 Мб займають таблиці даних.
Можливості програми “Екомережа” щодо обробки матеріалів наукових досліджень обумовили успішне застосування цієї розробки під час вирішення широкого кола питань природокористування. Програма отримала високі оцінки на регіональному та загальнодержавному рівнях. На замовлення державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області продовжується інформаційне наповнення системи.
1. Геоінформаційна система “Екомережа”. Керівництво користувача. – Миколаїв, 2002. – 21 с.
