+380965029111 (Whatsapp, Telegram)
+420720347706 (Whatsapp)
Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу. Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі / Під ред. Г.В. Коломієць. — К.: Громадська організація «Веселий Дельфін», 2008.
Приведено інформацію про 15 видів ендемічних та рідкісних рослин-псамофітів, зокрема, описані характерні риси зовнішнього вигляду, місця зростання у пониззях річок Південний Буг і Інгул, плани дій щодо збереження видів та повернення їх на території, де вони зростали в історичному минулому. Надано відповіді на основні питання, які виникають у місцевих жителів в процесі знайомства з рідкісними видами рослин, подано приклад екопросвітньої рольової гри «Створюємо заповідний об’єкт».
Для місцевих жителів, спеціалістів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та Головного управління земельних ресурсів в Миколаївській області, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, державних підприємств лісового господарства, проектних та господарських організацій, громадян, що планують діяльність на пісках у пониззях Південного Бугу та Інгулу, громадських діячів, вчителів, школярів, студентів, аматорів природи.
Коломієць Г.В., Бурда Р.І. Постпірогенні демутації екосистем надрічкових пісків на Миколаївщині // Науковий вісник Національного аграрного університету. — 2007. — Вип. 117. — С. 34–41.
УДК 502.7:581.9:631.95 (477)
Г.В. Коломієць, кандидат біологічних наук, Інститут агроекології УААН
Р.І. Бурда, доктор біологічних наук, професор, Національний аграрний університет, ННІ охорони природи і біотехнологій
Досліджено постпірогенні демутації свіжих згарищ на надрічкових пісках в нижній течії Південного Бугу та Інгулу, а також Кінбурнського півострову. Виявлені видове багатство, біоморфологічна та ценотична різноманітність фітобіоти пірогенних екосистем на місці штучних насаджень Pinus sylvestris L. та P. pallasiana D. Don. на колишніх псамофітних степах. З’ясовано: видове багатство псамофітону у певних межах відновлюється протягом 3 – 7 років; демутація відбувається за участі видів, які збереглися у соснових культурах, та міграцій з навколишніх степових ділянок; фітосозологічна цінність екосистем посилюється (13 видів, що підлягають особливій охороні), проте, участь випадкових видів, бур’янів становить 44 %, а серед них 73 % – адвентивні. За диференційованого підходу згарища цілком придатні для використання в розбудові локальних ланок екомережі Миколаївської області в категорії «території відновлення (ренатуралізації)», а з часом окремі з них – «території природного розвитку».
УДК 581.9:502.7 (477)
Р.И. Бурда1, А.В. Коломиец2Скрытые ресурсы флор-изолятов в сохранении биоразнообразия на равнинной Украине // Агроекологический журнал. – 2010. – Сентябрь. – С. 35-38
1Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, НИИ экобиотехнологий и биоэнергетики
2Институт агроэкологии УААН
Современное фоновое состояние разнообразия сосудистых растений, выявленное на шести локалитетах, свидетельствует о потенциальном ресурсе флор-изолятов в сохранении фиторазнообразия на равнинных степях Украины. Вместе с тем высокая доля участия заносных видов на всех участках таит экологический риск фитоинвазий в степных экосистемах.
УДК 631.92/95 + 502.7
Институт агроэкологии УААН
Коломиец А.В. Принципы эколого-экономической оценки влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов агросферы // Агроэкологический журнал. – 2010. – сентябрь. – С. 110-112
Предложенные принципы оценки влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов предусматривают определение параметров экосистемы как единого организма, а не отдельных её компонентов (земля, вода, воздух).
Оптимизация использования природных ресурсов агросферы предусматривает оценку влияния сельскохозяйственной деятельности на их состояние. Под сельскохозяйственной деятельностью полагаем действия человека в агросфере, связанные с производством сельскохозяйственной продукции и вызывающие отклонения от естественного течения природных процессов. Под результатом влияния сельскохозяйственной деятельности на состояние природных ресурсов понимаем разницу между параметрами ресурсов до начала деятельности и после её завершения. Подробнее…
Не залишай нас, пелікане!
Автор: Анна Коломієць
На перехресті землі, води та сонячних променів розкинувся чудовий світ водно-болотних угідь – поєднання луків, боліт, водних акваторій, середовище існування багатьох рослин і тварин, колиска майбутніх пташиних зграй та рибних запасів, потужний природний фільтр, де відбувається очищення вод.
Значення водно-болотних угідь для нашої планети складно переоцінити. Тому ще в 1971 році в місті Рамсар в Ірані світова спільнота заснувала Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів, а 2 лютого оголосила Всесвітнім днем водно-болотних угідь.
Миколаївщину щира природа наділила місцем, що в останні декілька років набуло особливого значення для усієї Європи. Це так звані Бієнкові плавні на Кінбурнському півострові.
Это территория Испании и большинство местных жителей – испанцы. Но на самом деле у Канарских островов собственное лицо, они не похожи ни на Европу, ни на Африку, до которой отсюда рукой подать. Откуда взялась в океане эта горсточка суши? Подробнее…
