Довідник найцінніших природних територій Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області


Довідник найцінніших природних територій Кінбурнського півострова в межах Миклаївської області / Під ред.Г.В.Коломієць, Я.І.Мовчана, Т.І.Котенко. — К.:Інститут зоології ім.І.І.Шмльгаузена НАН України, 2008. — 96 с.

Видання розкриває питання різноманітності живого світу Кінбурнського півострова, порушені публікацією «Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку». Для місцевих жителів та відвідувачів з інших місць України, фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, лісового господарства, громадських діячів, вчителів, натуралістів, школярів, студентів.

Авторський колектив: Коломієць Г.В., Деркач О.М., Петрович З.О., Парафіло М.М., Абдулоєва О.С., Мовчан Я.І., Костюшин В.А., Титар В.М., Котенко Т.І., Некрасова О.Д., Мішта А.В., Пушкар Т.І.

Вступ

Кінбурнський півострів, який часто називають Кінбурнською косою – унікальний для Європи комплекс древньорічкових рівнинних піщаних та приморських ландшафтів, середовище існування багатьох видів рослин, грибів, тварин, серед яких є такі, що не трапляються більш ніде у світі.

Надзвичайна цінність природи Кінбурна закріплена у нормативно-правових актах. Так, рішенням Миколаївської обласної ради від 15 жовтня 1992 р. № 16 був створений регіональний ландшафтний парк „Кінбурнська коса” площею 17 890,2 га. Адміністративно він розташований на території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та охоплює західну частину Кінбурнського півострова (за винятком ділянки Чорноморського біосферного заповідника «Волижин ліс», яка охороняється ще з 1927 р.) і прилеглу однокілометрову смугу акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря та Ягорлицької затоки. Законом України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки” передбачається створити на основі регіонального парку національний природний парк.

Екосистема Кінбурна дуже вразлива та, у разі збільшення антропогенного тиску, може стати непридатною для існування не тільки її диких мешканців ­– представників флори і фауни, а й місцевого населення. Саме тому спорудження дороги з твердим покриттям несе з собою небезпеку.

Перші спроби будівництва автотраси на ділянці с. Геройське – с. Василівка належать до 1993 р., коли вздовж маршруту проектованої дороги створили піщаний насип. Тоді роботи було припинено. Сьогодні на насипу відновився піщаний степ, з його унікальною флорою та фауною. Слід зазначити, що піщана дорога, якою зараз користуються, знаходиться південніше проектованої та пролягає переважно через антропогенно змінені ділянки, зокрема, через штучні насадження сосни.

На ділянках Василівка — Покровка та Покровка — Покровське підготовчі до будівництва роботи не проводились, там зберігаються природні екосистеми – піщаного степу, листяних гайків, прісних та солоних озер, солонців та солончаків тощо. Усі вони надзвичайно цінні для збереження біорізноманіття, розвитку рекреації, зокрема, наукового та «зеленого» туризму, покращення добробуту місцевої громади. Та, головне, вони підтримують здорове довкілля – середовище існування місцевих жителів.

Кінбурнська коса — цілісна екосистема, яка потребує комплексної охорони. Це означає, наприклад, що забруднення однієї з її ділянок може зробити непридатною для пиття воду на всій території півострова, а зміна природного водообміну у місцях нересту чи нагулу риб, навколо та всередині прісноводних саг тощо здатна позбавити цілі родини їх історичних джерел існування. Розділити півострів на ділянки, які потребують або не потребують збереження, неможливо. Тому ми обрали низку територій, опис яких допомагає побачити різноманітність живого світу Кінбурна та оберегти його від негативних впливів.

Автори вдячні за консультації, сприяння та допомогу в підготовці цього видання Ігорю Сіренку, Олексію Василюку, Олександру Коломійцю, Валентині та Євгену Беспаловим, фахівцям регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», Чорноморського біосферного заповідника, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Перелік скорочень

га — гектар

ос. — особина

РЛП — регіональний ландшафтний парк

c. — село

Категорії охоронного статусу, які використані у даній публікації

Категорії Червоної книги України (ЧКУ):

І – зникаючий;

ІІ – вразливий;

ІІІ – рідкісний;

IV – неоцінений вид, про який відомо, що він може належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесений до неї.

Категорії Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (ЄЧС):

V — vulnerable (вразливий);

R — rare (рідкісний);

I – indeterminate (невизначеного статусу).

Категорії Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин (тварин) світу (ЧС МСОП):

Рослини (Walter, Gillett, 1997):

V — vulnerable (вразливий);

R — rare (рідкісний).

Тварини (IUCN …, 2008):

EN — Endangered (знаходиться під загрозою);

NT — Near Threatened (близький до загрозливого стану);

LC — Least Concern (викликає найменше занепокоєння);

LR/nt — Lower Risk (низький ризик вимирання) / near threatened та LR/lc — Lower Risk / least concern — старі категорії, які ще збереглися для деяких видів;

DD — Data Deficient (відомості недостатні).

Додатки до Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, 1977):

1 — види флори, що підлягають особливій охороні;

2 — види фауни, що підлягають особливій охороні;

3 — види фауни, що підлягають охороні.

Найцінніші території Кінбурнського півострова

  1. Район озера Володимирове

Географічні координати точок повороту межі ділянки:

46.5073 31.8655

46.5023 31.8655

46.4999 31.8587

46.5010 31.8492

46.4983 31.8430

46.5016 31.8310

46.5056 31.8338

46.5104 31.8438

46.5070 31.8570

46.5072 31.8655

46.5073 31.8655

Площа: 220 га

Периметр: 6,6 км

Включає систему прісних озер та прилеглі лучні й степові ділянки. Цінне природне нерестовище коропових риб. Місце гніздування крижня (Anas platyrhynchos), чирянки великої (Anas querquedula), лиски (Fulica atra), черні білоокої (Aythya nyroca). Місце зростання 12 видів рослин, що охороняються (табл. 1). Фауна ділянки вивчена недостатньо. Поки що тут зареєстровано 9 видів, що охороняються (табл. 2), та, виходячи з характеру біотопів, можна передбачити значно більше число видів, особливо за рахунок комах, земноводних і плазунів, а також птахів під час міграцій. Таке зауваження слушне і для багатьох наступних ділянок.

Обліки 6 липня 2008 р. дозволили з’ясувати, що щільність ємуранчика (Scirtopoda telum) на степових ділянках, що межують з озером Володимирове, сягає 0,7 ос./га.

Таблиця 1. Судинні рослини ділянки «Район озера Володимирове», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус (у дужках наведено категорію охорони)*
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Тут та в наступних таблицях:

*У колонці позначено: ЧС МСОП – вид занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин світу (Walter, Gillett, 1997; Мосякін, 1999), ЄЧС – вид занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) (Червона книга України, 1996, додатки), ЧКУ – вид занесений до Червоної книги України (1996), CITES – вид охороняється відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (Конвенція …, 1999).

Таблиця 2. Тварини ділянки «Район озера Володимирове», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус (у дужках наведено категорію охорони)1
Земноводні2
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни2
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи3
Чернь білоокаAythya nyroca (Guldenstadt, 1770) Качині ЧКУ (ІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Кутора мала4 Neomys anomalus Cabrera, 1907 Землерийкові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Миша-крихіткаMicromys minutus Pallas, 1771 Мишачі ЧС МСОП (LC)
Норка європейськаMustela lutreola Linnaeus, 1761 Куницеві ЧКУ (II)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II)

Тут та в наступних таблицях:

1У колонці позначено: ЧС МСОП – вид занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих тварин світу (IUCN …, 2008), ЧКУ – вид занесений до Червоної книги України (1994), БК – вид охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Конвенція …, 1998).

2Для земноводних і плазунів враховано види, занесені до Додатків 2 і 3 Бернської конвенції (Конвенція …, 1998).

3Серед птахів наведено лише види, які занесені до Червоної книги України (1994).

4 Вид тут не відловлювався, але присутній на прилеглих територіях у подібних біотопах.

Цінність ділянки:

— нерестовище коропових риб;

— місце гніздування мисливського виду – крижня;

— середовище існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях;

— ділянка перспективна для розвитку наукового та «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— погіршення умов водообміну у системі озер та її зв’язку з Дніпровським лиманом, погіршення умов нересту та зменшення рибних запасів акваторії Дніпровського лиману;

— турбування птахів у період гніздування;

— загибель рослин і тварин в ході будівництва, знищення середовищ їх існування;

— розділення ділянки – цілісної екосистеми – на дві частини, що призведе до масової загибелі тварин під колесами машин під час сезонних міграцій.

2. Район Василівських плавнів, ставкового господарства та озера Красне

Географічні координати:

46.5110 31.8437

46.5181 31.8436

46.5277 31.7990

46.5200 31.7977

46.5218 31.7922

46.5165 31.7886

46.5145 31.7963

46.5084 31.7898

46.5031 31.7939

46.5059 31.8079

46.4976 31.8098

46.5001 31.8220

46.5109 31.8440

Площа: 850 га

Периметр: 13,6 км

Включає плавневі ділянки, що прилеглі до ставкового господарства, систему прісних та солонуватоводних озер, лучні ділянки та піщані кучугури.

Цінне природне нерестовище коропових риб. Плавневий комплекс є місцем перебування птахів під час сезонних міграцій. Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus), чаплі, крячок каспійський (Hydroprogne caspia) утворюють тут скупчення, а кулик-довгоніг (Himantopus himantopus), лежень (Burhinus oedicnemus), чоботар (Recurvirostra avosetta), гуска сіра (Anser anser), чирянка велика (Anas querquedula), крижень (Anas platyrhynchos) виводять пташенят.

У плавнях перебувають рахкавка звичайна (Hyla arborea), жаба озерна (Pelophylax ridibundus), вужі водяний (Natrix natrix) та звичайний (Natrix tessellata), черепаха болотна (Emys orbicularis). Остання використовує греблю біля плавнів для відкладання яєць. У ставках навіть відмічалась кумка червоночерева (Bombina bombina) (Таращук, 2003). Є велика імовірність того, що на ділянці мешкають тритони.

Присутність кутори малої (Neomys anomalus) прогнозується на основі даних про поширення виду на прилеглих територіях.

Піщані кучугури в районі Василівських плавнів – одна з не багатьох у світі добре збережених ділянок піщаного степу Північного Причорномор’я. Тут зростає чимало рідкісних видів рослин, занесених до Світового і Європейського червоних списків та Червоної книги України (табл. 3).

Показовим є самовідновлення піщаного степу на ділянках, де рослинний покрив був знищений у 1993 р. внаслідок створення піщаного насипу для проектованої, але не збудованої дороги. Під час обліку 6 липня 2008 р. тут зростали такі види судинних рослин: полин Маршаллів (Artemisia marschalliana Spreng.), волошка твердолиста (Centaurea stereophylla Besser), жито дике (Secale sylvestre Host), льонок дроколистий (Linaria genistifolia (L.) Mill.) та льонок солодкий (L. dulcis Klokov), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus (L.) Sojak), дрік дніпровський (Genista borysthenica Kotov), агалик-трава гірська (Jasione montana L.), підмаренник дніпровський (Galium borysthenicum Klokov), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), осока колхідська (Carex colchica J. Gay), деревій дрібноквітковий (Achillea micrantha Willd.), молочай Сегієрів (Euphorbia seguieriana Neck.), цибуля крапчаста (Allium guttatum Steven), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), скабіоза українська (Scabiosa ucrainica L.) та скабіоза блідожовта (S. ochroleuca L.), кипець піщаний (Koeleria sabuletorum Klokov), золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.), зіновать дніпровська (Chamaecytisus borysthenicus (Grun.) Klaskova), мордовник руський (Echinops ruthenicus M. Bieb.), хондрила лучна (Chondrilla juncea L.), лещиця волотиста (Gypsophila paniculata L.), астрагал мінливий (Astragalus varius S. G. Gmel.), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.), цмин щитконосний (Helichrysum corymbiforme Opperman ex Katina), гвоздика плоскозуба (Dianthus platyodon Klokov), юринея пухка (Jurinea laxa Fisch. ex Iljin), житняк Лавренка (Agropyron lavrenkoanum Prokud.), костриця Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii Ledeb.), роман руський (Anthemis ruthenica M. Bieb.), сокирки волотисті (Consolida paniculata (Host) Schur).

Серед видів, що охороняються, тут зростають бурачок савранський (рясність 15 ос./ 10 м2), волошка короткоголова (0,8 ос./10 м2), жовтозілля дніпровське (0,2375 ос./10 м2), житняк пухнастоквітковий, козельці дніпровські (1,4 ос./10 м2), роговик Шмальгаузена (43 ос./10 м2), чебрець дніпровський (7 ос./10 м2).

Переважна більшість зареєстрованих на піщаному насипу видів належить до флористичного комплексу південного (причорноморського) піщаного степу (Клоков, 1981) та є типовими для природної флори регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (див. додаток 3 до видання «Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку»). Зазначене дає підстави для висновку, що протягом 15 років, які минули зі створення насипу, на ньому відновився типовий піщаний степ у його південному (причорноморському) варіанті.

Серед адвентивних видів рослин тут знайдено лише свинорий пальчастий (Cynodon dactylon (L.) Pers.) та анізанту кровельну (Anisantha tectorum (L.) Nevski), які трапляються інколи на смузі між коліями, де ґрунтовий покрив час від часу порушується.

На ділянці мешкає чимало видів тварин, що охороняються (табл. 4). У липні 2008 р. щільність ящурки різнобарвної (Eremias arguta) на ділянці насипу біля плавнів сягала 11 ос./1000 м, на прилеглих кучугурах — 5 ос./100 м. На насипу було знайдено три розчавлені автомобілем ящурки. Гадюка степова (Vipera renardi) траплялась в основному на прилеглих до дороги піщаних кучугурах (локально до 1–3 ос./100 м). Тут був знайдений також виповзок полоза жовточеревого (Hierophis caspius).

Піщані кучугури, які знаходяться біля насипу, є домівкою для ємуранчика (Scirtopoda telum), занесеного до Червоної книги України. Він заселяє виключно аренні ділянки і майже не трапляється поза їх межами. Надає перевагу слабкогорбистому степу з нещільним рослинним покривом, невисоким травостоєм (в основному це асоціації Festuceta beckerii), а також пасовищам (Селюнина, 1995).

За даними моніторингу ємуранчика в 2000—2002 роках відносна щільність його популяції на Кінбурнському півострові в середньому не перевищувала 2,4 ос./га (1,24 — 3,65 на окремих ділянках) (наші дані). Однак слід зазначити, що в 2002—2006 роках щільність населення ємуранчиків на ділянках, де не дотримуються заповідного режиму, зменшилася через скорочення придатних біотопів. На ділянках Чорноморського біосферного заповідника, розташованих на Кінбурнському півострові, вона залишається стабільною протягом багатьох років (Селюніна, 2008в).

Під час обліків 6 липня 2008 р. було з’ясовано, що щільність ємуранчика на кучугурах, що межують з Василівськими плавнями, складає 2 ос./га. Знайдене нами поселення ємуранчика розташовано в безпосередній близькості від проектованого маршруту дороги (20-25 м від піщаного насипу), тому будівництво дороги не тільки загрожує фізичному існуванню ємуранчиків, але, безсумнівно, завдасть шкоди унікальним степовим біотопам — середовищу їх перебування.

Тут також мешкає миша-крихітка (Micromys minutus), регіонально рідкісний вид, який занесено до Червоного списку рідкісних та зникаючих тварин світу (IUCN …, 2008).

Вздовж піщаного насипу простяглася смугою знижена ділянка площею близько 2100 м2 з більш вологими біотопами, де зростають зозулинці (табл. 3). Під час обліків 6 липня 2008 р. рясність зозулинцю розмальованого сягала 10 генеративних особин на 10 м2 (загальна чисельність рослин цього виду на ділянці – 2100 особин), зозулинцю болотного – 1,14 генеративних особин на 10 м2 (загальна чисельність рослин виду на ділянці – 240 особин). Подекуди тут трапляється береза дніпровська, занесена до Червоної книги України (див. табл. 3).

Таблиця 3. Судинні рослини ділянки «Район Василівських плавнів, ставкового господарства та озера Красне», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашнийOrchis fragrans Pollini Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець салеповийOrchis morio L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 4. Тварини ділянки «Район Василівських плавнів, ставкового господарства та озера Красне», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи1
Емпуза смугастаEmpusa fasciata Brulle, I786 Емпузиди ЧКУ (ІІ)
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Сколія степоваScolia hirta Schranck, 1781 Сколієві оси ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Жаба озернаPelophylax ridibundus (Pallas, 1771) Жаб’ячі ЧС МСОП (LC), БК (3)
Кумка червоночереваBombina bombina (Linnaeus, 1761) Кумкові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Рахкавка звичайнаHyla arborea Linnaeus, 1758 Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Ропуха зеленаBufo viridis Laurenti, 1768 Ропухові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Вуж водянийNatrix tessellata (Laurenti, 1768) Вужеві БК (2)
Вуж звичайнийNatrix natrix (Linnaeus, 1758) Вужеві ЧС МСОП (LR/lc), БК (3)
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (ІІ), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Полоз жовточеревийHierophis caspius (Gmelin, 1789) Вужеві ЧКУ (ІІ), БК (2)
Полоз сарматськийElaphe sauromates (Pallas, [1814]) Вужеві ЧКУ (ІІ), БК (2)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus, 1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
Крячок каспійськийHydroprogne caspia Pallas, 1770 Мартинові ЧКУ (ІІІ)
Кулик-довгонігHimantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Шилодзьобкові ЧКУ (ІІ)
ЛеженьBurhinus oedicnemus Linnaeus, 1758 Лежневі ЧКУ (ІІІ)
Мартин каспійськийLarus ichthyaetus Pallas, 1773 Мартинові ЧКУ (ІІ)
Орлан-білохвістHaliaeetus albicilla Linnaeus, 1758 Яструбові ЧКУ (ІІ)
Пелікан рожевийPelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Пеліканові ЧКУ (ІІ)
ПискунHaematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Кулики-сороки ЧКУ (ІІI)
Чернь білоокаAythya nyroca (Guldenstadt, 1770) Качачі ЧКУ (ІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Кутора мала2Neomys anomalus Cabrera, 1907 Землерийкові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Миша-крихіткаMicromys minutus Pallas, 1771 Мишачі ЧС МСОП (LC)
Норка європейськаMustela lutreola (Linnaeus, 1761) Куницеві ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

 

1Серед комах і птахів наведено лише види, які занесені до Червоної книги України (1994).

2 Вид тут не відловлювався, але присутній на прилеглих територіях у подібних біотопах.

Цінність ділянки:

— нерестовище коропових риб, що важливе для підтримки рибних запасів;

— місце гніздування мисливських видів птахів – крижня, гуски сірої;

— місце скупчень птахів, що охороняються, є рідкісними у світі та перспективними для наукового й «зеленого» туризму – пеліканів, чапель, крячка каспійського;

— місце гніздування видів птахів, які охороняються за Червоною книгою України – кулика-довгонога, лежня;

— місце гніздування птахів, що перспективні для «зеленого» туризму, а саме, для спостережень за птахами («bird watching») – чоботаря, чирянки великої;

— піщані кучугури добре збереглись та є зразком унікального піщаного степу;

— піщані кучугури та насип є середовищем існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов гніздування птахів, що охороняються;

— зменшення чисельності та видового багатства птахів, можливостей місцевих жителів у розвитку сфери «зеленого» туризму – однієї з перспективних, економічно ефективних та безпечних для місцевого населення галузей рекреації;

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади;

— посилення чинників неспокою, у тому числі шумових явищ.

 

3. Південно-західні околиці с. Василівка

Географічні координати:

46.5197 31.7684

46.5106 31.7779

46.5092 31.7738

46.5087 31.7686

46.5075 31.7661

46.5040 31.7664

46.5043 31.7603

46.5086 31.7509

46.5153 31.7513

46.5156 31.7595

46.5101 31.7598

46.5102 31.7641

46.5197 31.7648

46.5199 31.7692

Площа: 180 га

Периметр: 7,7 км

Місце концентрації видів флори і фауни, що занесені до Червоної книги України (табл. 5, 6). В улоговинах між кучугурами зростає сон лучний, загальна чисельність якого сягає 100 генеративних особин. Північну частину ділянки перетинає міграційний шлях козулі.

Цінність ділянки:

— тут розташована найбільша на Кінбурнському півострові популяція сону лучного;

— піщаний степ є середовищем існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади.

Таблиця 5. Судинні рослини ділянки «Південно-західні околиці с. Василівка», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧC МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашнийOrchis fragrans Pollini Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець салеповийOrchis morio L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Сон лучнийPulsatilla pratensis (L.) Mill. Жовтцеві ЧКУ (ІІ)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧC МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 6. Тварини ділянки «Південно-західні околиці с. Василівка», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (ІІ), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Полоз жовточеревийHierophis caspius (Gmelin, 1789) Вужеві ЧКУ (II), БК (2)
Полоз сарматськийElaphe sauromates (Pallas, [1814]) Вужеві ЧКУ (ІІ), БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
ЛеженьBurhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Лежневі ЧКУ (ІІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (ІІ)

 

4. Біла хатка

Географічні координати:

46.4794 31.8060

46.4920 31.8122

46.4920 31.8049

46.4935 31.8004

46.4932 31.7975

46.4936 31.7949

46.4948 31.7948

46.4968 31.7892

46.4962 31.7831

46.4954 31.7827

46.4954 31.7801

46.4983 31.7759

46.4960 31.7569

46.4884 31.7561

46.4875 31.7672

46.4851 31.7790

46.4794 31.8059

Площа: 515 га

Периметр: 11 км

Розташована на узбережжі Ягорлицької затоки на схід від с. Покровка, біля межі з Херсонською областю. Ділянка увійшла до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока». Не знаходиться на шляху проектованої дороги, проте у разі збільшення антропогенного навантаження на Кінбурнську косу природні комплекси району Білої хатки зазнаватимуть втрат.

Являє собою комплекс літоральних рослинних угруповань, засолених луків, солончаків, солонців та піщаного степу. У південній частині ділянки розташований Березовий гай біля озера Глаголь — один з пріоритетних об’єктів охорони регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (див. додаток 1 до видання «Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку»). Тут зростає береза дніпровська — дерево, яке можна побачити лише у пониззях Дніпра і Південного Бугу. Її угруповання занесені до Зеленої книги України, а сам вид – до Червоної книги України.

 

Цінність ділянки:

— мальовнича територія, цінна для організації туризму та рекреації у природних умовах;

— місце зростання рідкісних видів, що охороняються на загальнодержавному та міжнародному рівнях (табл. 7);

— місце розташування формацій ковили дніпровської та берези дніпровської, що занесені до Зеленої книги України (1987);

— угруповання вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn.) знаходяться тут на південній межі ареалу і представлені давно ізольованими і солестійкими популяціями;

— численні озера є місцем концентрації водоплавних та коловодних птахів під час сезонних міграцій;

— місце перебування видів фауни, що охороняються: ящурки різнобарвної (Eremias arguta), гадюки степової (Vipera renardi) тощо.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— збільшення антропогенного навантаження на Кінбурнську косу в цілому викликатиме забруднення озер та зміну їх гідрологічного режиму, що може спричинити зникнення видів флори і фауни, які знаходяться під міжнародною охороною, а також втрату територією її рекреаційної привабливості.

Таблиця 7. Судинні рослини ділянки «Біла хатка», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Гоніолімон злаколистийGoniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Кермекові ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧC МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Камка морськаZostera marina L. Камкові БК (1)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Рястка БушеOrnithogalum boucheanum (Kunth) Asch. Гіацинтові ЧКУ (ІІІ)
Сон лучнийPulsatilla pratensis (L.) Mill.

Жовтцеві

ЧКУ (ІІ)

Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

5. Шишманова сага та Гурині озера

Географічні координати:

46.5022 31.7424

46.5006 31.7430

46.4987 31.7412

46.4978 31.7377

46.4936 31.7367

46.4946 31.7300

46.4986 31.7298

46.5042 31.7399

46.5021 31.7425

Площа: 64 га

Периметр: 3,5 км

Ділянка розташована між селами Василівка та Покровка, на півдні межує з водно-болотним угіддям міжнародного значення «Ягорлицька затока». Одне з трьох відомих на Кінбурнській косі місць зростання дуже рідкісного виду – гоніолімону злаколистого (Goniolimon graminifolium), що занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин світу (Walter, Gillett, 1997; Мосякін, 1999). На території розташовані дуже цінні вільхові гаї. На відкритих сухих ділянках зростають усі характерні види флористичного комплексу південного піщаного степу, у тому числі ті, що охороняються (табл. 8). Подекуди трапляються фрагменти занесеної до Зеленої книги України (1987) формації ковили дніпровської. На заболочених ділянках зростають орхідеї (див. табл. 8).

Фауну території не вивчено, проте відомо, що вільхові гайки є місцем концентрації птахів та рукокрилих під час кочівель. На відкритих ділянках мешкає гадюка степова (Vipera renardi).

Таблиця 8. Судинні рослини ділянки «Шишманова сага та Гурині озера», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Гоніолімон злаколистийGoniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Кермекові ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухо кропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— місце концентрації птахів та рукокрилих — об’єктів наукового й «зеленого» туризму;

— на відкритих сухих ділянках збереглись зразки унікального піщаного степу, які є важливими для відновлення піщаного степу в інших місцях;

— місце зростання дуже рідкісного виду – гоніолімону злаколистого, а також інших видів, що охороняються на державному та міжнародному рівнях.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов перебування птахів та рукокрилих;

— зменшення чисельності та видового багатства птахів та рукокрилих, можливостей місцевих жителів у розвитку сфери «зеленого» туризму;

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади.

6. Район Антерлицьких озер (урочище Согласноє)

Географічні координати:

46.5082 31.7468

46.5062 31.7440

46.5005 31.7210

46.5046 31.7179

46.5083 31.7207

46.5119 31.7277

46.5159 31.7274

46.5157 31.7243

46.5178 31.7244

46.5180 31.7351

46.5089 31.7356

46.5096 31.7462

46.5082 31.7469

Площа: 200 га

Периметр: 7,6 км

Комплекс озер, боліт, солонців. Щорічно на гніздуванні спостерігається декілька десятків пар красивих рідкісних птахів, серед яких чоботар (Recurvirostra avosetta), занесені до Червоної книги України кулик-довгоніг (Himantopus himantopus) та пісочник морський (Charadrius alexandrinus), до 100 пар качиних. У східній частині ділянки розташовані прісні озера, оточені вільховими гайками. У вологих місцях зростають рідкісні орхідеї, на відкритих сухих ділянках збереглись рослини піщаного степу, що охороняються (табл. 9), спостерігалась гадюка степова (Vipera renardi).

Таблиця 9. Судинні рослини ділянки «Район Антерлицьких озер», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧК МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧК МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— місце скупчень птахів, що охороняються, є рідкісними у світі та перспективними для наукового й «зеленого» туризму – чоботаря, кулика-довгонога, пісочника морського;

— місце розташування солестійких популяцій вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn.);

— орхідеї та рідкісні рослини піщаного степу є перспективними об’єктами для наукового та «зеленого» туризму;

— природні комплекси — вільхові гайки, чисті озера, піщаний степ — забезпечують здорове довкілля мешканців Кінбурнської коси.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади.

 

7. Морозівка

Географічні координати:

46.5026 31.7166

46.4935 31.7173

46.4935 31.7156

46.4917 31.7100

46.4889 31.7031

46.4881 31.6961

46.4913 31.6918

46.4954 31.6920

46.4956 31.6955

46.4913 31.7009

46.4922 31.7055

46.5003 31.7059

46.5025 31.7168

Площа: 140 га

Периметр: 6,8 км

Піщані кучугури з характерною для них флорою і фауною південного піщаного степу. Трапляються ктир гігантський (Satanas gigas), гадюка степова (Vipera renardi), ємуранчик (Scirtopoda telum) та інші види Червоної книги України, а також 9 видів рослин, що охороняються (табл. 10).

Таблиця 10. Судинні рослини ділянки «Морозівка», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧC МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧC МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— піщані кучугури є середовищем існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях;

— екосистема піщаного степу, разом з її мешканцями, є основним елементом здорового довкілля Кінбурна.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації;

— втрата цінних видів флори і фауни;

— погіршення якості довкілля Кінбурна;

— зменшення перспектив розвитку місцевої громади;

— посилення чинників неспокою, у тому числі шумових явищ.

 

8. Морозівська сага

Географічні координати:

46.4916 31.7115

46.4931 31.7147

46.4921 31.7202

46.4898 31.7195

46.4880 31.7167

46.4849 31.7106

46.4857 31.7065

46.4892 31.7077

46.4917 31.7116

Площа: 54 га

Периметр: 3 км

Вільхові гайки є місцем концентрації птахів та рукокрилих під час кочівель.

У двох копанках із діаметрами близько 10 м у липні 2008 р. було знайдено по три черепахи болотної (Emys orbicularis) — виду плазунів, що занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих тварин світу (IUCN …, 2008), а також до списку видів фауни, що підлягають особливій охороні відповідно до Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції).

На узбережжі Ягорлицької затоки, на залишках камки морської (Zostera marina), у липні 2008 р. спостерігали сколію гігантську (Scolia maculate), занесену до Червоної книги України.

На відкритих сухих ділянках збереглись рослини піщаного степу, що охороняються (табл. 11). Середня рясність бурачку савранського сягає 9 ос./10 м2, волошки короткоголової — 2 ос./10 м2, жовтозілля дніпровського — 5 ос./10 м2, козельців дніпровських — 2 ос./10 м2, роговика Шмальгаузена — 35 ос./10 м2, чебрецю дніпровського — 3 ос./10 м2.

Таблиця 11. Судинні рослини ділянки «Морозівська сага», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— концентрація птахів та рукокрилих, популяції інших рідкісних видів флори та фауни надають перспективи для розвитку наукового та «зеленого» туризму.

— ділянки піщаного степу, вільхові гайки, озера є елементами здорового довкілля Кінбурна.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов перебування птахів та рукокрилих;

— зменшення чисельності та видового багатства видів, що перспективні для «зеленого» туризму;

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади.

9. Покровська (Церковна) сага

Географічні координати:

46.4874 31.7013

46.4860 31.6926

46.4821 31.6902

46.4787 31.6946

46.4780 31.6982

46.4797 31.7032

46.4874 31.7046

46.4874 31.7012

Площа: 83 га

Периметр: 3,5 км

Ділянка об’єднує систему озер, вільхові гайки та прилеглі до них заболочені і степові ділянки. Останні зберігають види флори, що охороняються (табл. 12). Серед рідкісних плазунів трапляються черепаха болотна (Emys orbicularis), а також полоз жовточеревий (Hierophis caspius) (спостереження З.О. Петровича) та полоз палласів (Elaphe sauromates), загибла особина якого була відмічена нами у липні 2008 р. Звичайною тут є ящурка різнобарвна (Eremias arguta). Вільхові гайки є місцем концентрації птахів та рукокрилих під час кочівель.

Таблиця 12. Судинні рослини ділянки «Покровська (Церковна) сага», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— концентрація птахів та рукокрилих, популяції інших рідкісних видів флори та фауни надають перспективи для розвитку наукового та «зеленого» туризму.

— ділянки піщаного степу, вільхові гайки, озера є елементами здорового довкілля Кінбурна.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов перебування птахів та рукокрилих;

— зменшення чисельності та видового багатства видів, що перспективні для «зеленого» туризму;

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади.

10. Чимілівські кучугури

Географічні координати:

46.4905 31.6812

46.4902 31.6785

46.4804 31.6800

46.4807 31.6886

46.4877 31.6925

46.4906 31.6918

46.4905 31.6810

Площа: 100 га

Периметр: 4 км

Піщані кучугури з характерною для них флорою і фауною південного піщаного степу. Трапляються гадюка степова (Vipera renardi), ящурка різнобарвна (Eremias arguta), ємуранчик (Scirtopoda telum), лежень (Burhinus oedicnemus), ктир гігантський (Satanas gigas), інші види тварин, що охороняються, а також види рослин, що занесені до охоронних списків (табл. 13).

З огляду на пропозиції місцевої влади щодо віднесення ділянки до населеного пункту, 9 липня 2006 р. було проведено її обстеження та складений «Акт наявності видів природної флори та фауни, що підлягають особливій охороні», за підписами заступника начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області І. Кубрака, наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, к.б.н. С. Таращука, директора регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» З. Петровича, головного спеціаліста Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області Г. Коломієць, у якому, зокрема, зазначено наявність на ділянці ємуранчика та ящірки піщаної, а також видів флори, що охороняються: волошки короткоголової, бурачку савранського, житняку пухнастоквіткового, козельців дніпровських (рясність 0,2 ос./10 м2), роговика Шмальгаузена (рясність до 100 ос./10 м2), чебрецю дніпровського. Проективне покриття останнього сягало 20 %, а окремі рослини мали діаметр стовбура при основі 15 мм, що дозволяє оцінити їх вік у кілька десятків років. У акті зазначено, що включення території до населеного пункту загрожуватиме втратою її природної біорізноманітності, що призведе до порушення законів України «Про Червону книгу України», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», а також зобов’язань України за Бернською конвенцією та Конвенцією про збереження біорізноманіття.

Таблиця 13. Судинні рослини ділянки «Чимілівські кучугури», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Цінність ділянки:

— піщані кучугури з характерною для них флорою і фауною піщаного степу є важливими для підтримання екологічного балансу Кінбурнської коси;

— з огляду на близькість населеного пункту, ділянка є особливо перспективною для розвитку «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги, забудовою території тощо:

— втрата важливої частини екосистеми Кінбурнської коси, яка забезпечує здорове довкілля її мешканців;

— скорочення або втрата території та об’єктів «зеленого» туризму, здатних суттєво покращити добробут місцевої громади;

— знищення рослин та середовища існування тварин, які охороняються Законом.

 

11. Ковалівська сага

Географічні координати:

46.4864 31.6702

46.4827 31.6704

46.4825 31.6741

46.4864 31.6741

46.4864 31.6701

46.4864 31.6702

Площа: 12 га

Периметр: 1,5 км

Ділянка включає один з найбільших на Нижньому Дніпрі вільхових гаїв, який має площу 12 га. За розмірами він поступається лише вільшанику на ділянці Чорноморського біосферного заповідника «Волижин ліс».

Угруповання вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn.) знаходяться тут на південній межі ареалу і представлені давно ізольованими і солестійкими популяціями. Місце концентрації птахів та рукокрилих під час кочівель, місце мешкання квакші звичайної (Hyla arborea), тритона гребінчастого (Triturus cristatus) або дунайського (T. dobrogicus), черепахи болотної (Emys orbicularis), полоза палласового (Elaphe sauromates). Вільховий ліс в весняну пору заливається водою. В розгалуженнях (колбах) вільхи гніздиться місцева популяція крижня (Anas platyrhynchos).

Таємнича атмосфера вільхового лісу та схованого у ньому озера, незвичайних для півдня України папоротей робить Ковалівську сагу одним з найпривабливіших для туристів об’єктів.

Цінність ділянки:

— природні листяні гайки є, нарівні з піщаним степом та озерами, одними з базових складових екосистеми Кінбурна, що забезпечують здорове довкілля;

— естетична цінність Ковалівської саги, її доступність для огляду та розташування у приморській, найбільш популярній для відвідування частині Кінбурнського півострова робить її одним з головних об’єктів «екскурсій у природу».

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— хоча проектована автодорога не перетинає Ковалівську сагу, вона проходить неподалік від неї, що підвищує небезпеку забудови саги та прилеглих до неї ділянок. Руйнування природної екосистеми Ковалівської саги або закриття її для відвідування внаслідок надання у приватну власність відбере у людей один з найцікавіших природних об’єктів, аналоги якому у світі відсутні.

12. Піщаний степ на захід від Ковалівської саги

Географічні координати:

46.4897 31.6420

46.4897 31.6715

46.4796 31.6654

46.4772 31.6563

46.4898 31.6420

Площа: 190 га

Периметр: 6 км

Ділянка являє собою піщаний степ з фрагментами соснових насаджень. На не заліснених ділянках збереглись види рослин, що охороняються (табл. 14). Тут трапляються ящурка різнобарвна (Eremias arguta), гадюка степова (Vipera renardi), ємуранчик (Scirtopoda telum), ктир гігантський (Satanas gigas).

Таблиця 14. Судинні рослини ділянки «Піщаний степ на захід від Ковалівської саги», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

 

Цінність ділянки:

— природний піщаний степ є важливим для підтримання екологічного балансу Кінбурнської коси;

— з огляду на близькість населеного пункту та узбережжя Чорного моря, ділянка є особливо перспективною для розвитку «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги, забудовою території тощо:

— пошкодження та знищення одного з останніх у Північному Причорномор’ї фрагментів унікального піщаного степу.

13. Качине

Географічні координати:

46.4990 31.6592

46.4904 31.6591

46.4903 31.6463

46.4992 31.6460

46.4991 31.6591

Площа: 97 га

Периметр: 3,9 км

Ділянка охоплює піщані кучугури на північному заході від с. Покровка. Важлива для підтримання популяції орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), що занесений до Червоної книги України. В холодні зими тут збирається на ночівлю до 300 ос. орлана.

Цінність ділянки:

— місце відпочинку хижих птахів — важливої ланки харчового ланцюгу в екосистемі Кінбурнської коси;

— місце перебування красивого та цікавого об’єкту наукового й «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— посилення чинників неспокою, у тому числі шумових явищ.

14. Піщаний степ біля морського узбережжя на північний захід від с. Покровка

Географічні координати:

46.5066 31.6127

46.5096 31.6134

46.5080 31.6427

46.5014 31.6446

46.5004 31.6379

46.4976 31.6381

46.4970 31.6352

46.4948 31.6334

46.4907 31.6333

46.5047 31.6120

46.5068 31.6128

Площа: 300 га

Периметр: 7,7 км

Після пожежі, що відбулась 22 липня 2001 р., на ділянці відновився природний рослинний покрив. Тут зростають всі види рослин, характерні для південного піщаного степу (див. Клоков, 1981; Кінбурн …, 2008), у тому числі ті, що охороняються (табл. 15). Серед видів фауни, що охороняються, трапляються ємуранчик (Scirtopoda telum), лежень (Burhinus oedicnemus), ящурка різнобарвна (Eremias arguta), гадюка степова (Vipera renardi), ктир гігантський (Satanas gigas).

 

Цінність ділянки:

— важлива територія із відновленим природним комплексом південного піщаного степу, що підтримує здорове довкілля мешканців Кінбурнської коси;

— середовище перебування рідкісних видів флори і фауни.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— збільшення антропогенного тиску на приморські ділянки, що призведе до руйнування вразливої екосистеми піщаного степу (див. Кінбурн …, 2008).

 

Таблиця 15. Судинні рослини ділянки «Піщаний степ біля морського узбережжя на північний захід від с. Покровка», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Гоніолімон злаколистийGoniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Кермекові ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

15. Кучугури в районі урочища Комендантське

Географічні координати:

46.5190 31.6462

46.5236 31.6541

46.5176 31.6584

46.5207 31.6633

46.5105 31.6789

46.5013 31.6792

46.5011 31.6457

46.5189 31.6462

Площа: 480 га

Периметр: 9,3 км

Відновлений після пожеж 2001-2002 рр. піщаний степ, де зростають види, що охороняються (табл. 16). Середня чисельність бурачку савранського сягає 12 ос./10 м2, волошки короткоголової — 0,7 ос./10 м2, жовтозілля дніпровського — 3 ос./10 м2, козельців дніпровських — 3,5 ос./10 м2, роговика Шмальгаузена — 41 ос./10 м2, чебрецю дніпровського — 2 ос./10 м2.

На ділянці трапляється красивий птах лежень (Burhinus oedicnemus), занесений до Червоної книги України, а також інші види фауни, що охороняються (табл. 17).

За нашими спостереженнями, що проводились у липні 2008 р., чисельність ящурки різнобарвної (Eremias arguta) тут досить висока й сягає 1 ос./100 м, чисельність гадюки степової (Vipera renardi) — 3 ос./1 км.

Протягом 2002-2006 рр. у західній частині ділянки, в піщаному степу, щільність ємуранчика (Scirtopoda telum) складала 2,06-2,88 ос./га. За обліками 8 липня 2008 р. на сході ділянки щільність ємуранчика на кучугурах сягала 1,8 ос./га, на рівнинній території — 0,4 ос./га.

Таблиця 16. Рослини ділянки «Кучугури в районі урочища Комендантське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧC МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧC МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 17. Тварини ділянки «Кучугури в районі урочища Комендантське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Сколія степоваScolia hirta Schranck, 1781 Сколієві оси ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
ЛеженьBurhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Лежневі ЧКУ (ІІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

 

Цінність ділянки:

— зразок унікального піщаного степу, середовище існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях;

— місце перебування лежня — об’єкту Червоної книги України, цінного для наукового та «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— знищення рослин піщаного степу, у тому числі таких, що охороняються;

— фрагментація екосистеми, що зменшує її можливості до самовідновлення;

— зменшення чисельності ящурки різнобарвної та гадюки степової — цінних об’єктів для міжнародного співробітництва;

— ушкодження поселень ємуранчика — важливого компонента екосистеми, цінного об’єкта наукового та «зеленого» туризму;

— турбування рідкісних птахів.

 

16. Урочище Комендантське

Географічні координати:

46.5286 31.6583

46.5239 31.6545

46.5186 31.6587

46.5214 31.6635

46.5196 31.6661

46.5256 31.6688

46.5286 31.6585

Площа: 73 га

Периметр: 3,6 км

Включає ділянки піщаного степу, а також природні листяні гайки з переважанням дуба звичайного (Quercus robur L.), який знаходиться тут на південній межі ареалу. Територія є середовищем існування рідкісних видів рослин і тварин (табл. 18, 19).

Висока щільність дибки степової (Saga pedo) — 3 ос./100 м2 на кущах поблизу дубових гайків, за обліками, проведеними 8–10 липня 2008 р.

Щільність ящірки прудкої (Lacerta agilis) також висока та на деяких ділянках серед дубів у липні 2008 р. сягала 1,25 ос./10 м2. Герпетофауна відзначається багатством видів (табл. 19): тут зареєстровані не тільки два види тритонів, але й жаба гостроморда (Rana arvalis), для якої це поки що єдине відоме місце перебування виду на Кінбурнському півострові (див. Таращук, 2003).

У природних листяних гайках відбувається гніздування лісових птахів – дроздів, кропив’янок, на прольоті трапляється слуква (вальдшнеп, Scolopax rusticola). Місце концентрації кабана (загальна чисельність виду на Кінбурнській косі у 2008 р. не перевищувала 10 голів) та козулі (загальна чисельність козулі на Кінбурнській косі близько 100 голів) (оцінки чисельності за З. Петровичем, 2008 р., усне повідомлення). Наприкінці 90-х рр. в урочищі Комендантському спостерігали оленя, у чисельності 4 – 6 голів.

Цінність ділянки:

— мальовничі дубові гайки є місцем відпочинку, а лучні ділянки навколо них являють собою цінні сінокоси;

— рідкісні види флори і фауни, особливо жук-олень, бражник дубовий, дибка степова, миша-крихітка, тритони, жаба гостроморда, а також ящірка прудка, кабан, козуля, олень, лісові птахи є цікавими об’єктами для спостережень, наукового та «зеленого» туризму тощо.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов гніздування та перебування птахів;

— зменшення чисельності та видового багатства видів флори і фауни, що перспективні для «зеленого» туризму;

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни;

— посилення фактору турбування диких мешканців.

Таблиця 18. Судинні рослини ділянки «Урочище Комендантське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашнийOrchis fragrans Pollini Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець салеповийOrchis morio L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Рястка БушеOrnithogalum boucheanum (Kunth) Asch. Гіацинтові ЧКУ (ІІІ)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 19. Тварини ділянки «Урочище Комендантське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Бражник дубовийMarumba quercus (Denis et Schiffermuller, 1775) Бражники ЧКУ (ІІI)
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Жук-оленьLucanus cervus Linnaeus, 1758 Рогачі ЧКУ (ІІI)
Ксилокопа звичайнаXylocopa valga Gerstaecker, 1872 Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа фіолетоваXylocopa violaceae (Linnaeus, 1758) Антофориди ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Хвостаті земноводні
Тритон гребінчастий *Triturus cristatus (Laurenti, 1768) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Тритон дунайський*Triturus dobrogicus (Kiritzescu, 1903) Саламандрові ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT), БК (2)
Тритон звичайнийLissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (3)
Безхвості земноводні
Жаба гостромордаRana arvalis Nilsson, 1842 Жаб’ячі ЧС МСОП (LC), БК (2)
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Полоз сарматськийElaphe sauromates (Pallas, [1814]) Вужеві ЧКУ (II), БК (2)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus, 1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Ссавці
Миша-крихіткаMicromys minutus Pallas, 1771 Мишачі ЧС МСОП (LC)

* Тут мешкає один з двох видів роду Triturus.

17. Кучугури між урочищем Комендантське та с. Покровське (Римби)

Географічні координати:

46.5338 31.6569

46.5313 31.6592

46.5263 31.6556

46.5206 31.6458

46.5335 31.6455

46.5337 31.6570

Площа: 100 га

Периметр: 4,3 км

Типова ділянка піщаного степу, середовище існування видів, що охороняються (табл. 20, 21). Ділянкою проходять міграційні шляхи квакші (Hyla arborea), часничниці (Pelobates fuscus), вужів водяного (Natrix tessellata) та звичайного (Natrix natrix), черепахи болотної (Emys orbicularis), гадюки степової (Vipera renardi).

Цінність ділянки:

— середовище існування видів рослин і тварин, що охороняються на державному та міжнародному рівнях, є цінними об’єктами наукового та «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— погіршення можливостей самовідновлення екосистеми внаслідок її фрагментації, втрата цінних видів флори і фауни, а також перспектив розвитку місцевої громади;

— порушення умов міграцій тварин;

— зменшення чисельності та видового багатства видів флори і фауни, що охороняються, а також є перспективними для «зеленого» туризму.

Таблиця 20. Судинні рослини ділянки «Кучугури між урочищем Комендантське та с. Покровське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 21. Тварини ділянки «Кучугури між урочищем Комендантське та с. Покровське», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Вуж водянийNatrix tessellata (Laurenti, 1768) Вужеві БК (2)
Вуж звичайнийNatrix natrix (Linnaeus, 1758) Вужеві ЧС МСОП (LR/lc), БК (3)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus,1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

 

18. Бієнкові плавні

Географічні координати:

46.544 31.7132

46.5266 31.7053

46.5196 31.6981

46.5194 31.6671

46.5257 31.6698

46.5293 31.6588

46.5366 31.6626

46.537 31.6753

46.5405 31.6847

46.5417 31.6963

46.545 31.7107

46.5442 31.7132

46.544 31.7132

Площа: 750 га

Периметр: 12 км

Охоплює озера на узбережжі Дніпровського лиману, прилеглі плавневі, лучні та степові ділянки. Середовище існування видів рослин і тварин, що охороняються (табл. 22, 23).

Належить до ділянок, що потребують відновлення порушених елементів ландшафту, в першу чергу, природних проток. Дирекція РЛП “Кінбурнська коса” протягом 1994–2005 рр. провела біотехнічні заходи, спрямовані на відновлення корінного водно-болотного комплексу Бієнкових плавнів. З метою стабілізації рівня води, запобігання обсиханню плавнів і озер проводились заходи для налагодження водообміну між внутрішніми озерами Бієнкових плавнів та Дніпровсько-Бузьким лиманом. В результаті відновився плавневий центр біорізноманіття площею понад 300 га, де відбувається нерест коропових риб, а також гніздування гуски сірої (Anser anser), лебедя-шипуна (Cygnus olor), крижня (Anas platyrhynchos), чирянки великої (Anas querquedula), попелюха (Aythya ferina), черні червонодзьобої (Netta rufina), лиски (Fulica atra), кулика-довгонога (Himantopus himantopus). Також тут утворилась колонія із шести видів чаплевих чисельністю близько 600 пар: чепур великої (Egretta alba) — 140 та малої (Egretta garzetta) — 120, чапель сірої (Ardea cinerea) — 210, рудої (Ardea purpurea) — 50 та жовтої (Ardeola ralloides) — 12, квака (Nycticorax nycticorax) — 60.

У Бієнкових плавнях перебуває 17 видів фауни, що занесені до Європейського червоного списку та до Червоного списку рідкісних та зникаючих тварин світу, і 45 видів фауни, що занесені до Червоної книги України. Дана ділянка характеризується значним видовим різноманіттям, в тому числі герпетофауни.

Серед рідкісних птахів, крім наведених у табл. 23, трапляються деркач (Crex crex), коловодник ставковий (Tringa stagnatilis), баранець великий (Gallinago media).

Цінність ділянки:

— ключове природне нерестовище коропа (сазана) на Нижньому Дніпрі;

— середовище існування багатьох рідкісних водоплавних та коловодних птахів, що утворюють скупчення європейського значення, зокрема пелікана рожевого (до 2500 особин);

— тут знаходиться найбільша на півдні України багатовидова колонія чапель — сірої, рудої, жовтої, чепур великої і малої, квака (до 600 пар);

— середовище існування видів рослин і тварин, що охороняються;

— перспективна ділянка для спостережень за птахами («bird watching»), а також за іншими живими об’єктами, рідкісними у світі.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— збільшення доступності для браконьєрів нерестовищ коропових риб;

— збільшення антропогенного пресу, що викличе скорочення видового різноманіття та кількісного багатства рідкісних видів флори та фауни.

Таблиця 22. Судинні рослини ділянки «Бієнкові плавні», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашнийOrchis fragrans Pollini Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Сон лучнийPulsatilla pratensis (L.) Mill. Жовтцеві ЧКУ (ІІ)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 23. Тварини ділянки «Бієнкові плавні», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Емпуза смугастаEmpusa fasciata Brulle, 1836 Емпузиди ЧКУ (II)
Ксилокопа звичайнаXylocopa valga Gerstaecker, 1872 Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа фіолетоваXylocopa violaceae (Linnaeus, 1758) Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Скарабей священнийScarabaeus sacer Linnaeus, 1758 Пластинчатовусі ЧКУ (ІІ)
Цератофій багаторогийCeratophyus polyceros Pallas, 1771 Пластинчатовусі ЧКУ (ІІI)
Земноводні
Хвостаті земноводні
Тритон гребінчастий 1Triturus cristatus (Laurenti, 1768) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Тритон дунайський1Triturus dobrogicus (Kiritzescu, 1903) Саламандрові ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT), БК (2)
Тритон звичайнийLissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (3)
Безхвості земноводні
Кумка червоночереваBombina bombina (Linnaeus, 1761) Кумкові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (ІІ), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Полоз жовточеревийHierophis caspius (Gmelin, 1789) Вужеві ЧКУ (II), БК (2)
Полоз сарматськийElaphe sauromates (Pallas, [1814]) Вужеві ЧКУ (ІІ), БК (2)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus, 1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
Баклан малийPhalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Бакланові ЧКУ (ІІ)
ГогольBucephala clangula (Linnaeus, 1758) Качачі ЧКУ (ІІI)
КоровайкаPlegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Ібісові ЧКУ (ІІ)
Косар, колпицяPlatalea leucorodia Linnaeus, 1758 Ібісові ЧКУ (ІІ)
Крячок каспійськийHydroprogne caspia (Pallas, 1770) Мартинові ЧКУ (ІІI)
Кулик-довгонігHimantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Шилодзьобкові ЧКУ (ІІ)
Кульон великийNumenius arquata Linnaeus, 1758 Бекасові ЧКУ (ІІ)
Кульон середнійNumenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Бекасові ЧКУ (ІІ)
Лелека чорнийCiconia nigra (Linnaeus, 1758) Лелекові ЧКУ (ІІ)
Лунь польовийCircus cyaneus (Linnaeus, 1766) Яструбові ЧКУ (І)
Мартин каспійськийLarus ichthyaetus Pallas, 1773 Мартинові ЧКУ (ІІ)
Орлан-білохвістHaliaeetus albicilla Linnaeus, 1758 Яструбові ЧКУ (ІІ)
Пелікан рожевийPelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Пеліканові ЧКУ (ІІ)
ПискунHaematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Кулики-сороки ЧКУ (ІІI)
Підорлик великийAquila clanga Pallas, 1811 Яструбові ЧКУ (ІІI)
СкопаPandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Скопині ЧКУ (ІІI)
Чапля жовтаArdeola ralloides (Scopoli, 1769) Чаплеві ЧКУ (ІІ)
Чернь білоокаAythya nyroca (Guldenstadt, 1770) Качачі ЧКУ (ІІ)
Ссавці
Видра річковаLutra lutra Linnaeus, 1758 Куницеві ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT)
ГорностайMustela erminea Linnaeus, 1758 Куницеві ЧКУ (IV), ЧС МСОП (LC)
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Кутора мала 2Neomys anomalus Cabrera, 1907 Землерийкові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Норка європейська Mustela lutreola Linnaeus, 1761 Куницеві ЧКУ (II)
Сліпак піщаний Spalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II)

1 Тут мешкає один з двох видів роду Triturus.

2Вид тут не відловлювався, але присутній на прилеглих територіях у подібних біотопах.

19. Волижин ліс – ділянка Чорноморського біосферного заповідника

Географічні координати:

46.5455 31.7333

46.5318 31.7234

46.5301 31.7194

46.5303 31.7106

46.5312 31.7076

46.5436 31.7136

46.5441 31.7182

46.5456 31.7334

46.5455 31.7333

Площа: 203 га

Периметр: 5,8 км

Розташована на узбережжі Дніпровського лиману, між селами Василівка та Покровське.

Ділянка має заповідний статус починаючи з 1927 р. Їі флора і фауна вивчені добре як науковцями Чорноморського біосферного заповідника, так і вченими різних інститутів НАН України та вищих учбових закладів. З рослин, що охороняються, нами зареєстровано 13 видів (табл. 24).

Герпетофауна цієї ділянки вивчена краще, ніж інших територій Кінбурнського півострова у межах Миколаївської області, відомості про земноводних і плазунів даної ділянки можна знайти у багатьох публікаціях (Ардамацкая, 1986; Котенко, 1977, 1983, 1992, 1996, 2007; Котенко, Таращук, 1982; Разноцветная ящурка, 1993; Селюніна, 1998, 2004, 2008; Каталог …, 2003; Таращук, 2003; Котенко та ін., 2008; Kotenko, 2000 тощо). Ситуація з тритонами, а також наявність чи відсутність кумки червоночеревої потребують з’ясування (див. додаток 2). На території Волижиного лісу достовірно мешкають часничниця звичайна (Pelobates fuscus), ропуха зелена (Bufo viridis), квакша звичайна (Hyla arborea) та жаба озерна (Pelophylax ridibundus), всі вони є чисельними або звичайними. З плазунів тут трапляються всі види, відомі для Кінбурнського півострова (табл. 25), причому всі вони, крім мідянки звичайної (Coronella austriaca) та полоза жовточеревого (Hierophis caspius), є звичайними або чисельними. Таким чином, Волижин ліс є цінною ділянкою для збереження герпетофауни.

З ссавців, крім наведених у табл. 25, тут мешкає хом’ячок сірий (Cricetulus migratorius), якого буде занесено до третього видання Червоної книги України, а також знаходить притулок велика кількість видів кажанів, стан популяцій яких за останні 20 років спричинив внесення їх до третього видання Червоної книги України.

Таблиця 24. Судинні рослини ділянки Чорноморського біосферного заповідника «Волижин ліс», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Рястка БушеOrnithogalum boucheanum (Kunth) Asch. Гіацинтові ЧКУ (ІІІ)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 25. Тварини ділянки Чорноморського біосферного заповідника «Волижин ліс», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Жук-оленьLucanus cervus Linnaeus, 1758 Рогачі ЧКУ (ІІI)
Ксилокопа фіолетоваXylocopa violaceae (Linnaeus, 1758) Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа звичайнаXylocopa valga Gerstaecker, 1872 Антофориди ЧКУ (ІІ)
Скарабей священнийScarabaeus sacer Linnaeus, 1758 Пластинчатовусі ЧКУ (ІІ)
Цератофій багаторогийCeratophyus polyceros Pallas, 1771 Пластинчатовусі ЧКУ (ІІI)
Земноводні
Хвостаті земноводні
Тритон гребінчастий 1Triturus cristatus (Laurenti, 1768) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Тритон дунайський1Triturus dobrogicus (Kiritzescu, 1903) Саламандрові ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT), БК (2)
Тритон звичайнийLissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) Саламандрові ЧС МСОП (LC), БК (3)
Безхвості земноводні
Жаба озернаPelophylax ridibundus (Pallas, 1771) Жаб’ячі ЧС МСОП (LC), БК (3)
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Ропуха зеленаBufo viridis Laurenti, 1768 Ропухові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Вуж водянийNatrix tessellata (Laurenti, 1768) Вужеві БК (2)
Вуж звичайнийNatrix natrix (Linnaeus, 1758) Вужеві ЧС МСОП (LR/lc), БК (3)
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Мідянка звичайнаCoronella austriaca Laurenti, 1768 Вужеві ЧКУ, БК
Полоз жовточеревийHierophis caspius (Gmelin, 1789) Вужеві ЧКУ (II), БК (2)
Полоз сарматськийElaphe sauromates (Pallas, [1814]) Вужеві ЧКУ (II), БК (2)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus, 1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
Орлан-білохвістHaliaeetus albicilla Linnaeus, 1758 Яструбові ЧКУ (ІІ)
Ссавці
БорсукMeles meles Linnaeus,1758 Куницеві ЧКУ (II), ЧС МСОП (LC)
Вечірниця велетенськаNyctalus lasiopterus Shreber, 1780 Лиликові ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT)
Вечірниця малаNyctalus leisleri (Kuhl, 1817) Лиликові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Видра річковаLutra lutra Linnaeus, 1758 Куницеві ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT)
ГорностайMustela erminea Linnaeus, 1758 Куницеві ЧКУ (IV), ЧС МСОП (LC)
Кутора мала2 Neomys anomalus Cabrera, 1907 Землерийкові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Миша-крихіткаMicromys minutus Pallas, 1771 Мишачі ЧС МСОП (LC)
Мишівка степоваSicista subtilis Pallas, 1733 Мишівкові ЧКУ (III)
Нетопир середземноморськийPipistrellus kuhli Natterer, 1819 Лиликові ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)
Норка європейськаMustela lutreola (Linnaeus, 1761) Куницеві ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

1 Тут мешкає один з двох видів роду Triturus.

2 Вид тут не відловлювався, але присутній на прилеглих територіях у подібних біотопах.

20. Василівські кучугури (Кучугури Сагайдачного)

Географічні координати:

46.5450 31.7444

46.5410 31.7444

46.5393 31.7537

46.5439 31.7596

46.5403 31.7658

46.5364 31.7662

46.5348 31.7580

46.5373 31.7415

46.5407 31.7412

46.5407 31.7393

46.5435 31.7388

46.5455 31.7445

Площа: 125 га

Периметр: 6,3 км

Розташовані між Волижиним лісом і с. Василівка.

Природний піщаний степ добре зберігся. Середовище існування видів рослин, що охороняються (табл. 26). Серед рідкісних видів фауни тут знайдені педінус дніпровський (Pedinus borysthenicus), а також занесені до Червоної книги України сліпак піщаний (Spalax arenarius), ємуранчик (Scirtopoda telum), емпуза смугаста (Empusa fasciata), дибка степова (Saga pedo), скарабей священний (Scarabaeus sacer), гадюка степова (Vipera renardi), лежень (Burhinus oedicnemus) тощо.

 

Цінність ділянки:

— піщані кучугури добре збереглись та є зразком унікального піщаного степу, із властивою йому флорою і фауною.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— порушення умов існування ендемічних та рідкісних видів рослин та тварин внаслідок підвищення кількості відвідувачів, що приїжджатимуть «з материка»;

— зменшення внаслідок надмірного відвідування естетичної цінності території;

— забруднення узбережжя Дніпровського лиману та прилеглих ділянок.

Таблиця 26. Судинні рослини ділянки «Василівські кучугури (Кучугури Сагайдачного)», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

 

21. Територія згарища

Географічні координати:

46.5103 31.6087

46.5131 31.6028

46.5164 31.6051

46.5169 31.6074

46.5332 31.6166

46.5263 31.6304

46.5197 31.6462

46.5256 31.6558

46.5202 31.6858

46.5187 31.6951

46.5119 31.6935

46.4942 31.6306

46.5088 31.6074

46.5103 31.6087

Площа: 1600 га

Периметр: 18,5 км

На місці штучних насаджень сосни, що згоріли внаслідок пожежі 22 липня 2002 р., активно відновлюється піщаний степ. У липні 2008 р. тут зростали рослини, характерні для флористичного комплексу південного піщаного степу (Клоков, 1981), у тому числі ті, що охороняються (табл. 27). Середня рясність бурачку савранського сягала 12 ос./10 м2, волошки короткоголової — 0,7 ос./10 м2, жовтозілля дніпровського — 3 ос./10 м2, козельців дніпровських — 3,5 ос./ 10 м2, роговика Шмальгаузена — 41 ос./10 м2, чебрецю дніпровського — 2 ос./10 м2. На вологих луках навколо озер збереглися рідкісні орхідеї (див. табл. 27).

Заселення колишніх згарищ тваринами відбувається дуже активно. Залишки горілих дерев є притулками для гадюки степової (Vipera renardi), ящірки прудкої (Lacerta agilis), ящурки різнобарвної (Eremias arguta). Чисельність останньої висока та сягає 16 ос./100 м, кількість нір у коліях грунтової дороги – до 24 нори/100 м (за обліками О.Д. Некрасової у липні 2008 р.).

Піщаний степ, озера та розташовані навколо них лучні ділянки підтримують існування низки видів тварин, що охороняються (табл. 28).

Слід зазначити, що нове створення на території штучних соснових насаджень призведе до скорочення різноманітності видів рослин і тварин, а також до зменшення естетичної та рекреаційної цінності ділянки, її здатності підтримувати здорове довкілля місцевих жителів тощо.

Таблиця 27. Судинні рослини ділянки «Територія згарища», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Гоніолімон злаколистийGoniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Кермекові ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 28. Тварини ділянки «Територія згарища», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа фіолетоваXylocopa violaceae (Linnaeus, 1758) Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа звичайнаXylocopa valga Gerstaecker, 1872 Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Ропуха зеленаBufo viridis Laurenti, 1768 Ропухові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Черепаха болотнаEmys orbicularis (Linnaeus, 1758) Прісноводні черепахи ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
ЛеженьBurhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Лежневі ЧКУ (ІІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

Цінність ділянки:

— зразок відновлення природного біорізноманіття на місці штучних соснових насаджень, різноманітність флори та фауни яких значно бідніша за природну;

— піщаний степ є однією з базових складових екосистеми Кінбурнської коси, що підтримує її здорове довкілля;

— на ділянці зростають та перебувають рідкісні види рослин і тварин, перспективні для розвитку наукового та «зеленого» туризму, міжнародного співробітництва тощо.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— фрагментація екосистеми та погіршення її можливостей до самовідновлення;

— турбування рідкісних тварин;

— засмічення території, підвищення пожежної небезпеки;

— руйнування піщаного степу внаслідок витоптування;

— зменшення чисельності та видового багатства видів, що перспективні для «зеленого» туризму;

— загроза збереженню видів рослин і тварин, що охороняються на загальнодержавному та міжнародному рівнях.

22. Нижні Кучугури

Географічні координати:

46.5258 31.6107

46.5128 31.5992

46.5206 31.5839

46.5293 31.5845

46.5317 31.5985

46.5296 31.6041

46.5257 31.6107

Площа: 270 га

Периметр: 6,4 км

Охоплює піщані кучугури поблизу узбережжя Чорного моря, в 2 км на південь від с. Покровське (Римби). Тут збереглись види рослин і тварин, що охороняються (табл. 29, 30). Серед рідкісних видів фауни тут також знайдений педінус дніпровський (Pedinus borysthenicus); місце єдиної зустрічі чайки білохвостої (Vanellochettusia leucura).

На півночі ділянки, у сосновому лісі, збирається на ночівлю до 50 ос. орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) — виду птахів, що занесений до Червоної книги України.

Цінність ділянки:

— середовище існування рідкісних видів рослин і тварин, що охороняються на загальнодержавному та міжнародному рівнях;

— піщані кучугури добре збереглись та є зразком унікального піщаного степу;

— місце відпочинку хижих птахів — важливої ланки харчового ланцюгу в екосистемі Кінбурнської коси;

— місце перебування красивих та цікавих об’єктів наукового й «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— надмірне відвідування території, засмічення, пошкодження піщаного степу, підвищення пожежної небезпеки;

— зменшення внаслідок надмірного відвідування естетичної цінності території;

— порушення умов існування ендемічних та рідкісних видів рослин та тварин внаслідок підвищення кількості відвідувачів, що приїжджатимуть «з материка»;

— зменшення спроможності території підтримувати здорове довкілля Кінбурна;

— скорочення чисельності та різноманітності об’єктів «зеленого» туризму.

Таблиця 29. Судинні рослини ділянки «Нижні Кучугури», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov Березові ЧКУ (ІІІ)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Гоніолімон злаколистийGoniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. Кермекові ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

Таблиця 30. Тварини ділянки «Нижні Кучугури», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Дибка степоваSaga pedo Pallas, 1771 Коники справжні ЧКУ (ІІ)
Емпуза смугастаEmpusa fasciata Brulle, I786 Емпузиди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа фіолетоваXylocopa violaceae (Linnaeus, 1758) Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ксилокопа звичайнаXylocopa valga Gerstaecker, 1872 Антофориди ЧКУ (ІІ)
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Скарабей священнийScarabaeus sacer Linnaeus, 1758 Пластинчатовусі ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Рахкавка звичайнаHyla arborea (Linnaeus, 1758) Квакшеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Ропуха зеленаBufo viridis Laurenti, 1768 Ропухові ЧС МСОП (LC), БК (2)
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
ЛеженьBurhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Лежневі ЧКУ (ІІІ)
Орлан-білохвістHaliaeetus albicilla Linnaeus, 1758 Яструбові ЧКУ (ІІ)
Ссавці
Ємуранчик звичайнийScirtopoda telum Lichtenstein, 1823 Тушканчикові ЧКУ (II)
Сліпак піщанийSpalax arenarius Reshetnik, 1939 Сліпакові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

23. Літоральні піски морського узбережжя

Географічні координати:

46.5265 31.5703

46.5246 31.5736

46.5228 31.5768

46.5201 31.5820

46.5156 31.5908

46.5097 31.6015

46.5054 31.6087

46.4977 31.6209

46.4947 31.6256

46.4909 31.6312

46.4855 31.6386

46.4810 31.6447

46.4768 31.6504

46.4750 31.6527

46.4753 31.6532

46.4755 31.6536

46.4788 31.6490

46.4851 31.6407

46.4879 31.6364

46.4906 31.6327

46.4944 31.6272

46.4983 31.6211

46.5016 31.6159

46.5068 31.6077

46.5090 31.6037

46.5121 31.5985

46.5149 31.5933

46.5189 31.5858

46.5221 31.5796

46.5242 31.5756

46.5270 31.5706

46.5265 31.5702

Площа: 55 га

Периметр: 17 км

Ділянка простяглася смугою завширшки до 100 м вздовж морського узбережжя Кінбурнського півострова, між Кінбурнською Стрілкою та Покровською косою.

Це одна з небагатьох ділянок в Північно-Західному Причорномор’ї, де добре збереглась рослинність приморської літоральної смуги. Тут зростають колосняк чорноморський (Leymus sabulosus (M. Bieb.) Tzvelev), миколайчики приморські (Eryngium maritimum L.), полин Маршаллів (Artemisia marschalliana Spreng.), пирій бесарабський (Elytrigia bessarabica (Savul. et Rayss) Prokud.), осока колхідська (Carex colchica J. Gay), морська гірчиця чорноморська (Cakile euxina Pobed.), латук татарський (Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey.), курай содовий (Salsola soda L.), волошка одеська (Centaurea odessana Prodan), цмин щитконосний (Helichrysum corymbiforme Opperman ex Katina), ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.), гірчак морський (Polygonum maritimum L.), катран понтійський (Crambe pontica Steven ex Rupr.), а також занесені у Європейський червоний список козельці дніпровські (Tragopogon borysthenicus Artemcz.) і жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus Andrz.).

З тварин, що охороняються, трапляються емпуза смугаста (Empusa fasciata), зегрис евфема (Zegris eupheme), гадюка степова (Vipera renardi), ящурка різнобарвна (Eremias arguta). Щільність останньої у липні 2008 р. була високою та місцями сягала 4 ос./10 м.

 

Цінність ділянки:

— одна з небагатьох територій в Північно-Західному Причорномор’ї, де добре збереглась рослинність приморської літоральної смуги, надзвичайно цінна для наукового та «зеленого» туризму;

— природний стан приморської смуги забезпечує баланс між сушею та морем, підтримує здорове довкілля та естетичну цінність узбережжя.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— катастрофічне збільшення кількості відвідувачів завдяки доступності території призведе до знищення рослинності приморської смуги, розвіювання пісків літорального валу, поглинання пляжу морем (див. Кінбурн …, 2008).

24. Кінбурнська Cтрілка

Географічні координати:

46.5368 31.5803

46.5267 31.5700

46.5371 31.5529

46.5623 31.5209

46.5804 31.5090

46.5827 31.5101

46.5835 31.5107

46.5768 31.5131

46.5710 31.5188

46.5629 31.5239

46.5498 31.5424

46.5368 31.5804

Площа: 300 га

Периметр: 18 км

Розташована у західній частині Кінбурнської коси проти м. Очаків. Ділянка займає найбільш вузьку смугу Кінбурнського півострова на захід від пам’ятника Суворову. Місце масового зростання півників карликових (Iris pumila L.), різнобарвне цвітіння яких у квітні надає території надзвичайно мальовничого вигляду. На схід від озера Римбівського на площі близько 10 га зростають тисячі орхідей — зозулинців блощичного (Orchis coriophora), розмальованого (O. picta) та болотного (O. palustris).

Місце масового гніздування і концентрації птахів під час сезонних міграцій. Підтримує існування багатьох рідкісних видів, що знаходяться під охороною, зокрема, пухівки (Somateria mollissima), кульонів великого (Numenius arquata) та середнього (N. phaeopus), пискуна (Haematopus ostralegus) та інших. На території розміщується багатовидова колонія мартинових. Серед плазунів, що охороняються, трапляються гадюка степова (Vipera renardi) та полоз палласів (Elaphe sauromates).

Цінність ділянки:

— цінний об’єкт для наукового й «зеленого» туризму;

— місце скупчень птахів, що є рідкісними у світі;

— місце зростання орхідей;

— місце зростання півників карликових.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— загроза забудови території в результаті підвищення її доступності;

— порушення умов перебування птахів, та, як наслідок, втрата цінності ділянки для наукового та «зеленого» туризму.

 

25. Орхідне поле

Географічні координати:

46.4710 31.6836

46.4673 31.6769

46.4674 31.6710

46.4699 31.6721

46.4746 31.6623

46.4758 31.6611

46.4769 31.6632

46.4750 31.6706

46.4746 31.6738

46.4750 31.6788

46.4755 31.6823

46.4732 31.6817

46.4725 31.6828

46.4727 31.6843

46.4716 31.6846

46.4711 31.6835

Площа: 94 га

Периметр: 4,9 км

На приморських луках між озерами Чернине і Черепашине знаходиться найбільше у світі місце зростання наземних орхідей – зозулинців розмальованого (Orchis picta), блощичного (O. coriophora), болотного (O. palustris), салепового (O. morio) і запашного (O. fragrans) (усі в Червоній книзі України). Середня рясність орхідей місцями сягає 30–40 ос./м2, загальна чисельність орхідей на ділянці нараховує кілька мільйонів рослин.

 

Цінність ділянки:

— найбільше у світі місце зростання наземних орхідей, надзвичайно цінний об’єкт «зеленого» туризму.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— ущільнення ґрунту внаслідок посилення відвідування ділянки призведе до знищення орхідей; небезпеку несе також зривання квітів у великій кількості;

— підвищення доступності території може призвести до її забудови та втрати унікального природного об’єкту, джерела прибутку місцевої громади.

26. Покровська коса

Географічні координати:

46.4693 31.7008

46.4661 31.6988

46.4640 31.6979

46.4588 31.6964

46.4542 31.6958

46.4492 31.6948

46.4468 31.6958

46.4453 31.6979

46.4435 31.7027

46.4409 31.7055

46.4391 31.7084

46.4372 31.7102

46.4358 31.7093

46.4366 31.7055

46.4431 31.6931

46.4457 31.6881

46.4507 31.6818

46.4550 31.6763

46.4588 31.6718

46.4642 31.6656

46.4708 31.6578

46.4750 31.6531

46.4772 31.6633

46.4760 31.6702

46.4755 31.6742

46.4758 31.6798

46.4758 31.6896

46.4690 31.7007

Площа:750 га

Периметр:15 км

Частина водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока».

Розташована на південь від с. Покровка, між Ягорлицькою затокою та Чорним морем. Включає молоді піщані та черепашкові наноси, озера, луки.

На луках між озерами Чернине і Черепашине знаходиться Орхідне поле (див. опис ділянки № 25).

На ділянці «Покровська коса» зростають 17 видів рослин, що охороняються на загальнодержавному та світовому рівнях (табл. 31). На узбережжі Чорного моря в південній частині ділянки розташоване едине на Кінбурнському півострові місце зростання дуже рідкісного виду — бурачка Борзи (Alyssum borzaeanum).

Місце масового гніздування і концентрації птахів під час сезонних міграцій та зимівлі. Підтримує існування багатьох рідкісних птахів, зокрема, пухівки (Somateria mollissima), креха середнього (Mergus serrator), кулика-довгонога (Himantopus himantopus), пискуна (Haematopus ostralegus), пісочника морського (Charadrius alexandrinus), великого (Numenius arquata) та середнього (Numenius phaeopus) кульонів, орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), пелікана рожевого (Pelecanus onocrotalus) та інших видів тварин, занесених до Червоної книги України (табл. 32). Найбільші скупчення птахів спостерігаються в південній частині кефальних озер Покровської коси, а також на мілинах між Покровською косою та островами Круглий та Довгий вздовж молодих піщаних і черепашкових наносів. Загальна чисельність гніздового комплексу іноді сягає 5 000 пар. Чисельність зимуючих лебедів, качок, куликів, лисок налічує до 20 тис. особин.

Щільність махаона (Papilio machaon) у липні 2008 р. сягала 0,87 ос. на 1 км маршруту, щільність популяції ящірки прудкої (Lacerta agilis) становила 3 ос./100 м, гадюки степової (Vipera renardi) — 2 ос. на 1 км маршруту.

Озера є місцем нагулу молоді чорноморських видів кефалі.

Теріофауна ділянки не досліджувалась.

Цінність ділянки:

— місце нагулу кефалі;

— місце гніздування та перебування рідкісних птахів;

— територія, що має надзвичайно високу естетичну цінність.

Загрози, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією дороги:

— доступність території для забудови та знищення надзвичайно цінних природних комплексів, втрата місцевими жителями однієї з найважливіших складових свого довкілля;

— порушення умов гніздування птахів, що охороняються;

— зменшення можливостей місцевих жителів у розвитку «зеленого» туризму внаслідок скорочення біорізноманіття.

Таблиця 31. Рослини ділянки «Покровська коса», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Береза дніпровськаBetula borysthenica Klokov

Березові

ЧКУ (ІІІ)

Бурачок БорзиAlyssum borzaeanum E.I. Nyarady Капустяні (Хрестоцвіті) БК (1)
Бурачок савранськийAlyssum savranicum Andrz. Капустяні (Хрестоцвіті) ЄЧС (І)
Волошка короткоголоваCentaurea breviceps Iljin Айстрові ЧКУ (ІV)
Житняк пухнастоквітковийAgropyron dasyanthum Ledeb. Тонконогові (Злакові) ЧС МСОП (R)
Жовтозілля дніпровськеSenecio borysthenicus Andrz. Айстрові ЄЧС (R)
Зозулинець блощичнийOrchis coriophora L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотнийOrchis palustris Jacq. Зозулинцеві ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашнийOrchis fragrans Pollini Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальованийOrchis picta Loisel. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець салеповийOrchis morio L. Зозулинцеві ЧКУ (ІІ), CITES
Камка морськаZostera marina L. Камкові БК (1)
Ковила дніпровськаStipa borysthenica Klokov ex Procudin Тонконогові (Злакові) ЧКУ (ІІ)
Козельці дніпровськіTragopogon borysthenicus Artemcz. Айстрові ЄЧС (І)
Роговик ШмальгаузенаCerastium schmalhausenii Pacz. Гвоздичні ЄЧС (V)
Фіалка ЛавренкаViola lavrenkoana Klokov Фіалкові ЄЧС (І)
Чебрець дніпровськийThymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. Глухокропивні (Губоцвіті) ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)

 

Таблиця 32. Тварини ділянки «Покровська коса», що охороняються

Вид Родина Охоронний статус
Комахи
Ктир гігантськийSatanas gigas Eversmann, 1855 Ктирі ЧКУ (ІІ)
Емпуза смугастаEmpusa fasciata Brulle, I786 Емпузиди ЧКУ (ІІ)
МахаонPapilio machaon (Linnaeus, 1758) Парусники ЧКУ (ІІ)
Сколія степоваScolia hirta Schranck, 1781 Сколієві оси ЧКУ (ІІ)
Земноводні
Часничниця звичайнаPelobates fuscus (Laurenti, 1768) Часничницеві ЧС МСОП (LC), БК (2)
Плазуни
Вуж водянийNatrix tessellata (Laurenti, 1768) Вужеві БК (2)
Гадюка степоваVipera renardi (Christoph, 1861) Гадюкові ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)
Ящірка прудкаLacerta agilis Linnaeus, 1758 Справжні ящірки БК (2)
Ящурка різнобарвнаEremias arguta (Pallas, 1773) Справжні ящірки БК (3)
Птахи
Крех середнійMergus serrator Linnaeus, 1758 Качачі ЧКУ (ІІ)
Кулик-довгонігHimantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Шилодзьобкові ЧКУ (ІІ)
Кульон великийNumenius arquata Linnaeus, 1758 Бекасові ЧКУ (ІІ)
Кульон середнійNumenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Бекасові ЧКУ (ІІ)
Орлан-білохвістHaliaeetus albicilla Linnaeus, 1758 Яструбові ЧКУ (ІІ)
Пелікан рожевийPelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Пеліканові ЧКУ (ІІ)
ПискунHaematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Кулики-сороки ЧКУ (ІІI)
Пісочник морськийCharadrius alexandrinus Linnaeus, 1758 Сивкові ЧКУ (ІІI)
ПухівкаSomateria mollissima (Linnaeus, 1758) Качачі ЧКУ (ІІI)

Список використаної літератури

  1. Абеленцев В.И. Полезные звери Черноморского заповедника и их охрана // Тез. докл. науч. конф., посвященной 40-летию Черноморского заповедника АН УССР. – Киев : Наук. думка, 1967. – С. 1–4.
  2. Ананьева Н.Б., Орлов Н.Л., Халиков Р.Г., Даревский И.С., Рябов С.А., Барабанов А.В. Атлас пресмыкающихся Северной Евразии (таксономическое разнообразие, географическое распространение и природоохранный статус). — СПб : Зоол. ин-т, 2004. — 232 с.
  3. Ардамацкая Т.Б. Увеличение численности четырехполосого полоза на лесостепных участках Черноморского заповедника // Вестн. зоологии. – 1986. – № 2. – С. 77–79.
  4. Берестенников Д.С. Млекопитающие Черноморского заповедника // Вестн. зоологии. — 1977. — № 2. — С. 12–17.
  5. Визначення меж водно-болотних угідь міжнародного значення “Ягорлицька затока” і “Тилігульський лиман” на території Миколаївської області : Підсумковий звіт / Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України. Керівник теми: Таращук С.В. — К., 2003. – 179 с.
  6. Водний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. – № 24. – Ст. 189.
  7. Гизенко А.И. О численности песчаного слепыша и емуранчика на Украине // Вестн. зоологии. — 1985. — № 1. — С. 84–85.
  8. Гизенко А.И. Фауна наземных млекопитающих Черноморского заповедника // Тез. докл. науч. конф., посвящ. 40-летию Черноморского госзаповедника АН УССР. – Киев, 1967. – С. 20–23.
  9. Гордиенко И.И. Олешские пески и биогеоценотические связи в процессе их зарастания. – Киев : Наук. думка, 1969. – 242 с.
  10. Даревский И.С. Методы изучения рептилий в заповедниках // Амфибии и рептилии заповедных территорий : Сб. науч. тр. – М., 1987. – С. 25–32.
  11. Деркач О.М. Інвентаризація флори РЛП «Кінбурнська коса» // Матеріали Літопису природи РЛП «Кінбурнська коса», 2002. – [15 арк.].
  12. Деркач О.М. До питання про створення національного природного парку «Кінбурнська коса» // Зб. наук.-практ. конф. «Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи». – Миколаїв : Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. – С. 26–29.
  13. Деркач О.М. Перспективи використання території РЛП «Кінбурнська коса» для навчально-пізнавального та наукового туризму // Зб. наук. праць ІІІ Новоріч. біол. читань. – Миколаїв : Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. – С. 89–91.
  14. Деркач І.О., Деркач О.М. Біорозмаїття Миколаївщини як ресурс для розвитку міжнародного туризму // Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених «Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект». – Миколаїв : Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. – С. 219–221.
  15. Деркач О.М., Петрович З.О. Відновлення різноманіття птахів на узбережжі Дніпровського лиману // Матеріали ІІ з’їзду та наук. конф. Азово-Чорномор. орнітол. станції. – Миколаїв: Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. – С. 19–20.
  16. Деркач О.М., Таращук С.В. Наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» // Проект створення РЛП «Кінбурнська коса» (рукопис). – Миколаїв : ТОВ «Ойкумена», 1994. – 21 с.
  17. Динесман Л.Г., Калецкая М.Л. Методы количественного учета амфибий и рептилий // Методы учета и географическое распределение наземной фауны. — ­­М., 1952. — ­­­ С. 329–341.
  18. Европейский красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. – Нью-Йорк, ООН, 1992. – 167 с.
  19. Єфимов В.І., Коломієць Г.В. Стан та перспективи розвитку заповідної справи на Миколаївщині в контексті напрямків роботи 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи» // Теорія і практика заповідної справи в Україні : Зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 178 – 182.
  20. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. — М.: Наука, 1984. – 424 с.
  21. Закон України «Про рослинний світ» // Відомості Верховної Ради України. — 1999. – № 22–23. – Ст. 198.
  22. Закон України «Про Червону книгу України» // Відомості Верховної Ради України. — 2002. – № 30. – Ст. 201.
  23. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості Верховної Ради України. — 1992. – № 34. – Ст. 502.
  24. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» // Відомості Верховної Ради України. — 2000. – № 47. – Ст. 405.
  25. Закон України «Про екологічну мережу України» // Відомості Верховної Ради України. — 2004. – № 45. – Ст. 502.
  26. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. — 1991. – № 41. – Ст. 546.
  27. Закон України „Про тваринний світ” // Відомості Верховної Ради України. — 2002. – № 14. – Ст. 97.
  28. Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі : Каталог видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарських заходів / Відп. ред. Таращук С.В. — К. : Вид. громад. орг. „Веселий Дельфін”, 2007. — 112 с.

29. Зелёная книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, С.М. Стойко, Я.П. Дидух и др.; под ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. – Киев : Наук. думка, 1987. – 215 с.

  1. Инвентаризация и кадастровая характеристика водно-болотных угодий юга Украины // Черничко И.И, Сиохин В.Д. и др. – Мелитополь, 1993. – 93 с.
  2. Інвентаризація об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області : Звіт за договором № 1-ПФ/04 від 29.06.04 (1 етап) / Півд. ф-я ін-ту екол. Націон. екол. центру України. Керівник теми: О.М. Деркач. – Миколаїв, 2004. – 62 с.
  3. Кадастр редких, находящихся под угрозой исчезновения видов растений и животных, формирование сети заповедных территорий южных районов Николаевской области : Отчёт о НИР / Никол. гос. пед. ин-т. Руководитель темы: О.М. Деркач. – Николаев, 1993. – 54 с.
  1. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Змеи / Доценко И.Б. – Киев : Зоомузей ННПМ НАН Украины. – 2003. – 86 с.
  2. Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку / Під ред. Г.В. Коломієць ; Уклад.: С.В. Таращук, Г.В. Коломієць, О.М. Деркач, Я.І. Мовчан, І.І. Мойсієнко, М.М. Парафіло, О.С. Абдулоєва. — К.: Вид. громад. орг. «Срібна Чайка», 2008. — 48 с. — (Серія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі).
  3. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Новости систематики высших и низших растений, 1979. – Киев : Наук. думка, 1981. – С. 90–150.
  4. Коломієць Г.В. Адвентивні рослини у мережі природоохоронних територій Миколаївської області // Синантропізація рослинного покриву України : Тези наук. доп. – К.; Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 98–100.
  5. Коломієць Г.В., Коломієць О.В. Приклад розробки географічної інформаційної системи для узагальнення досліджень заповідних територій та проектування екологічної мережі Миколаївської області // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття (матеріали конф., присвяч. 80-річчю Канів. природн. заповідника …). – Канів, 2003. – С. 339–340.
  6. Коломієць Г.В., Таращук С.В. Огляд природно-заповідного фонду Миколаївської області у контексті збереження біотичного і ландшафтного різноманіття // Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект : матеріали Всеукр. конф. молодих вчених. – Миколаїв : Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. – С. 118–125.
  7. Колониальные гидрофильные птицы юга Украины / Сиохин В.Д., Черничко И.И., Ардамацкая Т.Б. и др. – Киев : Наук. думка, 1988. – 176 с.
  8. Конвенція ООН про біологічне різноманіття. – К., 1996. – 15 с.
  9. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 р.). — К.: Вид. Мінекобезпеки України, 1999. — 84 с.
  10. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). — К.: Вид. Мінекобезпеки України, 1998. — 76 с.
  11. Котенко Т.И. Герпетофауна Черноморского заповедника и прилежащих территорий // Вестн. зоологии. – 1977. – № 2. – С. 55–66.
  12. Котенко Т.И. Пресмыкающиеся левобережной степи Украины: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев, 1983. — 24 с.
  13. Котенко Т.И. Черноморский заповедник как резерват четырехполосого полоза на Украине // Природные комплексы Черномор. гос. біосфер. заповедника — Киев : Наук. думка, 1992. — С. 100–110.
  14. Котенко Т.И. Современное состояние пресмыкающихся в степной зоне Украины и роль заповедников в их сохранении // Теория и практика заповедного дела. – М., 1993. – С. 82 – 104.
  15. Котенко Т.И. Земноводные и пресмыкающиеся // Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника (аннотированные списки видов) / Под ред. И.А. Акимова. — Вестн. зоологии. — 1996. — Отд. выпуск № 1. — С. 14–19.
  16. Котенко Т.И. Роль Азово-Черноморского функционального экокоридора в сохранении пресмыкающихся // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. Біол. — 2007. — Вип. 21. — С. 20–54.
  17. Котенко Т.І., Кукушкін О.В. Гадюка степова, Vipera renardi (Christ.), — вид Червоної книги України // Знахідки тварин Червоної книги України. — К.: Вид. Ін-ту зоології, 2008. — С. 101–132.
  18. Котенко Т.І., Кукушкін О.В., Зіненко О.І. Мідянка звичайна, Coronella austriaca Laur., вид Червоної книги України // Знахідки тварин Червоної книги України. — К. : Вид. Ін-ту зоології, 2008. — С. 133–151.
  19. Котенко Т.І., Межжерін С.В., Морозов-Леонов С.Ю. Генетична різноманітність земноводних і плазунів // Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління / Гол. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.: Наук. думка, 1999. — С. 217–226.
  20. Котенко Т.И., Таращук С.В. Новый в фауне СССР подвид прыткой ящерицы — Lacerta agilis euxinica Fuhn et Vancea, 1964 (Reptilia, Lacertidae) // Вестн. зоологии. — 1982. — № 6. — С. 33–37.
  21. Литвинчук С.Н., Боркин Л.Я. Распространение, экология и охранный статус дунайского тритона, Triturus dobrogicus (Amphibia, Salamandridae), на территории Украины и Молдовы // Вестн. зоологии. — 2002. — 36, № 3. — С. 35–44.
  22. Маркауцан О.Е. Краткий обзор герпето-батрахофауны регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса» // Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи : Матеріали наук.-практ. конф. — Миколаїв : Вид-во Миколаїв. держ. ун-ту, 2003. — С. 46–50.
  23. Мосякін С.Л. Рослини України у Світовому червоному списку // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, № 1. – С. 79–88.
  24. Определитель высших растений Украины. – Киев : Наук. думка, 1987. – 548 с.
  25. Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу / Під ред. Г.В. Коломієць ; Уклад.: Г.В. Коломієць, О.М. Деркач, М.М. Парафіло, О.С. Абдулоєва. — К.: Вид. громад. орг. «Веселий Дельфін», 2008. — 40 с. —(Серія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі).
  26. Писанец Е. Амфибии Украины: Справочник–определитель земноводных Украины и сопредельных территорий. — Киев : Изд. Зоол. музея ННПМ НАН Украины, 2007. — 312 с.
  27. Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника (аннотированные списки видов) / Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Пинчук В.И. и др. Под ред. И.А. Акимова. — Вестн. зоологии. — 1996. — Отд. выпуск № 1. — 48 с.
  28. Постанова Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” від 23 листопада 1995 р. № 935.
  29. Проект организации территории регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса», охраны, восстановления и рекреационного использования его природных комплексов и объектов. Том 1. Комплексная оценка и функциональное зонирование территории / Никол. филиал Ин-та землеустройства. – Николаев, 1995.
  30. Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Том 2. Книга 1. Пояснювальна записка. Книга 2. Креслення / Півд. філія ін-ту екології Націон. еколог. центру України. — Миколаїв, 2000.
  31. Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів : Звіт за договором № 4-ПФ/04 від 01.11.04 / Півд. філія ін-ту екології Націон. еколог. центру України. Керівник теми: О.М. Деркач. – Миколаїв, 2004. – 99 с.
  32. Проект створення РЛП „Кінбурнська коса”, затверджений рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів № 7 від 28 квітня 1995 р.
  33. Птицы Азово-Черноморского региона. Мониторинг и охрана // Материалы ІІ cъезда и науч. конф. Азово-Черномор. орнитолог. станции. – Николаев: Изд-во Никол. гос. ун-та, 2003. – 114 с.
  34. Разноцветная ящурка / Щербак Н.Н., Котенко Т.И., Тертышников М.Ф. и др.; Под ред. Н.Н. Щербака. — Киев : Наук. думка, 1993. — 239 с.

67. Роман Є. Г., Маркауцан О.Є., Подгайний М.М. Знахідки рідкісних видів фауни на півдні України // Знахідки тварин Червоної Книги України. — К., 2008. — С. 281–293.

68. Руденко А.Г., Яремченко О.А. Водно-болотные угодья Черноморского биосферного заповедника. Ягорлицкий залив // Численность и размещение гнездящихся птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины. – Мелитополь; Киев : Бранта, 2000. – 476 с.

69. Русев И.Т., Жмуд М.Е., Корзюков А.И., Гержик И.П., Павлов А.В., Потапов О.В. Зимовки птиц в Северо-Западном Причерноморье // Экосистемы дикой природы. – 1996. – Вып. 3. – С. 1–42.

70. Русев И.Т., Жмуд М.Е., Корзюков А.И., Гержик И.П., Сацык С.Ф., Потапов О.В., Роман Е.Г. Характер зимовки птиц в Северо-Западном Причерноморье в 1998 г. // Зимние учеты птиц на Азово-Черноморском побережье Украины. — Алушта; Киев, 1998. — Вып. 1. — С. 22–47.

71. Русев И.Т., Корзюков А.И., Сацык С.Ф. Мониторинг зимующих птиц в Северо-Западном Причерноморье в 1999 г. // Зимние учеты птиц на Азово-Черноморском побережье Укрины. — Алушта; Киев, 1999. – Вып. 1. – С. 46–60.

72. Селюнина З.В. Тушканчиковые грызуны (Dipodidaе) региона Черноморского заповедника // Заповiдна справа в Українї. — 1995. — Т. 1. — С. 23–28.

73. Селюнина З.В. Многолетние наблюдения за жизненным циклом амфибий и рептилий в Черноморском биосферном заповеднике // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття : (Матеріали конф., присвяч. 75-річчю Канів. природ. заповідника). — Канів, 1998.­­ — С. 236–237.

74. Селюнина З.В. Многолетний мониторинг динамики численности мышевидных грызунов Черноморского заповедника // Вестн. зоологии. — 2003. — 37 (2). — С. 23–30.

75. Селюніна З.В. Сучасний стан герпетофауни Чорноморського бiосферного заповiдника (1998–2003) // Сучасні проблеми зоологічної науки: Матеріали Всеукр. наук. конф. «Наук. читання, присвяч. 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження проф. О.Б. Кістяківського». — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 2004. — С. 161–163.

76. Селюніна З.В. Ссавці регіону Чорноморського біосферного заповідника, що занесені до Червоної книги України (станом на 2004 рік) // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біол. — Ужгород, 2005. — Вип. 17. — С. 86–88.

77. Селюніна З.В. Рясоніжка мала Neomys anomalis Cabr. у Чорноморському Біосферному заповіднику // Знахідки тварин Червоної Книги України. – К., 2008а. — C. 316–317.

78. Селюніна З.В. Кажани, які занесені до Червоної Книги України, в Чорноморському Біосферному заповіднику // Знахідки тварин Червоної Книги України. – К, 2008б. — C. 318–321.

79. Селюніна З.В. Ємуранчик звичайний Scirtopoda (Stylopodius) telum Lichtenstein на півдні України // Знахідки тварин Червоної Книги України. – К., 2008в. — C. 334–337.

80. Селюніна З.В. Сучасна чисельність сліпака піщаного, Spalax arenarius Reshetnik // Знахідки тварин Червоної Книги України. – К., 2008г. — C. 338–340.

81. Селюніна З.В. Куницеві хижаки в районі Чорноморського Біосферного заповідника, які потребують охорони // Знахідки тварин Червоної Книги України. – К., 2008д. — C. 341–347.

  1. Селюніна З.В. Плазуни Чорноморського біосферного заповідника в 1990–2005 рр. // Знахідки тварин Червоної книги України. – К., 2008є. – С. 306–315.

83. Селюнина З.В., Маркауцан О.А. Дополнения к аннотированному списку млекопитающих Черноморского биосферного заповедника // Науч. тр. зоол. музея. – Одесса, 2001. – Том 4. – С. 95–97.

84. Семенов С.М. Остромордая лягушка (Rana arvalis Nilsson) в низовьях Днепра // Вестн. зоологии. — 1980. — № 1. — С. 75–76.

85. Сологор Е.А., Селюнина З.В. К фауне рукокрылых Черноморского государственного биосферного заповедника // Рукокрылые (Chiroptera) // Материалы VI Совещ. стран СНГ по рукокрылым. — Худжанд, 1995. — С. 46–49.

86. Сурядна Н.М., Микитинець Г.І. Попередні дані з розповсюдження таксону гібридогенного походження Pelophylax esculentus на півдні України // Праці Українського герпетологічного товариства. — К., 2008. — № 1. — С. 99–104.

87. Таращук С.В. Герпетофауна регіонального ландшафтного парку (РЛП) „Кінбурнська коса” у контексті міжнародної охорони і співробітництва // Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи : Матеріали наук.-практ. конф. — Миколаїв : Вид-во Миколаїв. держ. ун-ту, 2003. — С. 72–75.

88. Технико-экономическое обоснование создания регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса»: Отчёт о НТР / НИПИ градостроительства. – Киев, 1993.

89. Титар В.М. Моніторинг степової гадюки (Vipera ursinii) в регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса» // Теорія і практика заповідної справи в Україні : Зб. наук. пр. — К., 2005. — С. 208–215.

90. Титар В.М., Петрович З.О. Вовк (Canis lupus L.) – складовий елемент природних екосистем РЛП “Кінбурнська коса” // Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи : Матеріали наук.-практ. конф. — Миколаїв : Вид-во Микол. держ. ун-ту, 2003. — C. 75–82.

91. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с.

92. Формування екологічної мережі Миколаївської області : Звіт про НДР (підсумковий) / Ін-т зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Керівник теми: С.В. Таращук. – К., 2000 – 245 с.

93. Формування екологічної мережі Миколаївської області, розробка відповідної програми: Звіт за договором № 7-ПФ/02 від 5.09.02 / Півд. філія ін-ту екол. Націон. екол. центру України. Керівник теми: О.М. Деркач. – Миколаїв, 2002. – 121 с.

94. Червона книга України. Рослинний світ – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 1996. – 608 с.

95. Червона книга України. Тваринний світ – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 1994. – 464 с.

96. Щербак Н.Н. Количественный учет // Руководство по изучению земноводных и пресмыкающихся. — Киев, 1989. — С. 121–125.

97. Bischoff W. Lacerta agilis Linnaeus 1758 — Zauneidechse // Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas. Band 2/I Echsen II (Lacerta) / Bohme, W. (ed.). — Wiesbaden : Aula, 1984. — S. 23–68.

98. IUCN 2008. 2008 IUCN Red List of Threatened Species. <www.iucnredlist.org>.

99. Fuhn I.E., Vancea ?t. Die innerartliche Gliederung der Zauneidechse (Lacerta agilis) in Rum?nien (Reptilia, Lacertidae) // Senckenb. biol. — 1964. — 45, 3/5. — S. 469–489.

  1. Kotenko T.I. The European pond turtle (Emys orbicularis) in the steppe zone of the Ukraine // Die Europ?ische Sumpfschildkr?te / Eds H?dl W., R?ssler M. — Linz, 2000. — S. 87–106. — (Stapfia 69, zugleich Kataloge des O?. Landesmuseums, Neue Folge N 149).
  2. Kotenko T., Zinenko O., Guicking D., Sauer-Guerth H., Wink M. & Fritz U. First data on the geographic variation of Emys orbicularis in Ukraine: mtDNA haplotypes, coloration, and size // Herpetologia Petropolitana / Eds N. Ananjeva and O. Tsinenko. — Saint-Petersburg, 2005. — P. 43–46.
  3. Litvinchuk S.N. A record of the Danube newt, Triturus dobrogicus, from the Dnieper river delta (Ukraine) // Russian Journal of Herpetology. — 2005. — 12, № 1. — P. 69–72.
  4. Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist – Kiev : M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. – 345 p.
  5. Tytar V.M., Hammer M. Estimation of Falzfein’s thick-tailed three-toed jerboa densities in the Kinburnska Kosa Regional Landscape Park // Збірник наукових праць. Фальцфейнівські читання. — Херсон : Вид. Херс. держ. ун-ту. — 2003. — C. 8–9.
  6. Tytar V., Hammer M. Monitoring wolf (Canis lupus L.) in the “Kinburnska Kosa” regional landscape park // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. — 2004. — Т. 17 (56). — №2. — С. 160–170.
  7. Walter K.S., Gillett H.J. 1997 IUCN Red List of Threatened Plants. – The World Conservation Union, Gland, Switzerland and Cambridge, UK, 1998. – 862 p.

Додаток 1

 

Методи досліджень

Облік рослин здійснювався методом закладання трансект. Кожна трансекта мала довжину 400 м, ширину 2 м. Рясність рослин визначалась як розрахунок числа особин на 10 м2, виходячи із загальної чисельності особин на трансекті. Назви видів рослин наведено за виданнями «Определитель высших растений Украины» (1987) та «Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist» (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

Види комах наведено за результатами обліків, які було проведено О.М. Деркачем (1992—2008 рр.) та Т.І. Пушкарем (2008 р.). Враховано також спостереження О.Д. Некрасової. Назви комах наведено за Червоною книгою України (1994 р.).

Облік плазунів та земноводних проводили з врахуванням добової та сезонної активності тварин за загальноприйнятими методиками (Динесман, Калецкая, 1952; Даревский, 1987; Щербак, 1989). Облік здійснювали переважно маршрутним методом на трансектах завдовжки 100 або 1000 м і шириною 2 м (для зелених жаб враховували кількість особин вздовж берегової лінії водойми), а також на ділянках різного розміру. Земноводних реєстрували також за голосами у період розмноження, черепаху болотну — за слідами на піску під час пересувань до місць відкладання яєць. Польові дослідження проведені: Т.І. Котенко на ділянці «Волижин ліс» Чорноморського біосферного заповідника у квітні та липні 1975 р. і у травні 1976 р. та на території РЛП «Кінбурнська коса» у жовтні 2008 р., О.Д. Некрасовою — на території РЛП у липні 2008 р. Загальну інформацію про герпетофауну Кінбурнського півострова підготувала Т.І. Котенко, відомості про земноводних і плазунів по конкретних цінних територіях півострова — О.Д. Некрасова за результатами власних спостережень і Т.І. Котенко переважно за літературними даними. Латинські наукові назви таксонів плазунів і земноводних наведено за поширеними в Україні останніми зведеннями (Ананьева и др., 2004; Писанец, 2007), подано також більш звичні для широкого загалу синоніми згідно з другим виданням Червоної книги України (1994).

Інформація по орнітофауні базується на результатах візуальних спостережень і обліків птахів з використанням загальноприйнятих методів. Назви птахів наведено за Червоною книгою України (1994) та за виданням «Птахи фауни України (польовий визначник)» (Фесенко, Бокотей, 2002).

Обліки нір ємуранчика (Scirtopoda telum) проводилися на майданчиках розміром 200х50 м, або на стаціонарних облікових майданчиках площею 1 га (Tytar, Hammer, 2003), беручи до уваги, що кожна особина влаштовує 5–7 тимчасових нір на одну жилу (Гизенко, 1985). Для обліку сліпаків (Spalax arenarius) використовувався підрахунок викидів на маршрутах. Хижі ссавці визначалися за слідами на маршрутах та за наявністю жилих нір.

Для складання схеми розташування ділянок, визначення їхніх площ, географічних координат тощо застосовано базу даних «Екомережа» (Коломієць Г., Коломієць О., 2003). У роботі використано космічні знімки Nimaspot.

Додаток 2

 

Види флори і фауни Кінбурнського півострова, що охороняються на загальнодержавному та міжнародному рівнях

Таблиця 2.1. Судинні рослини, що охороняються

Українська назва

Латинська назва

Охоронний статус*

Клас Дводольні Magnoliopsida
Родина Жовтцеві Ranunculaceae
Сон лучний Pulsatilla pratensis (L.) Mill. ЧКУ (ІІ)
Родина Березові Betulaceae
Береза дніпровська Betula borysthenica Klokov ЧКУ (ІІІ)
Родина Гвоздичні Caryophyllaceae
Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. ЄЧС (V)
Родина Кермекові Limoniaceae
Гоніолімон злаколистий Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. ЧС МСОП (V), ЄЧС (V)
Родина Фіалкові Violaceae
Фіалка Лавренка Viola lavrenkoana Klokov ЄЧС (І)
Родина Капустяні (Хрестоцвіті) Brassicaceae
Бурачок Борзи Alyssum borzaeanum E.I. Nyarady БК (1)
Бурачок савранський Alyssum savranicum Andrz. ЄЧС (І)
Родина Глухокропивні (Губоцвіті) Lamiaceae
Чебрець дніпровський Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost. ЧС МСОП (R), ЄЧС (R)
Родина Айстрові Asteraceae
Волошка короткоголова Centaurea breviceps Iljin ЧКУ (ІV)
Жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus Andrz. ЄЧС (R)
Козельці дніпровські Tragopogon borysthenicus Artemcz. ЄЧС (І)
Клас Однодольні Liliopsida
Родина Камкові Zosteraceae
Камка морська Zostera marina L. БК (1)
Родина Гіацинтові Hyacinthaceae
Рястка Буше Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch. ЧКУ (ІІІ)
Родина Зозулинцеві Orchidaceae
Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець болотний Orchis palustris Jacq. ЧКУ (ІІІ), CITES
Зозулинець запашний Orchis fragrans Pollini ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець розмальований Orchis picta Loisel. ЧКУ (ІІ), CITES
Зозулинець салеповий Orchis morio L. ЧКУ (ІІ), CITES
Родина Тонконогові (Злакові) Poaceae
Житняк пухнастоквітковий Agropyron dasyanthum Ledeb. ЧС МСОП (R)
Ковила дніпровська Stipa borysthenica Klokov ex Procudin ЧКУ (ІІ)

 

*У колонці позначено: ЧС МСОП – вид занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин світу (Walter, Gillett, 1997; Мосякін, 1999), ЄЧС – вид занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) (Червона книга України, 1996, додатки), ЧКУ – вид занесений до Червоної книги України (1996), CITES – вид охороняється відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (Конвенція …, 1999); БК – вид охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Конвенція …, 1998).

Характерні риси зовнішнього вигляду низки видів рослин, що охороняються, зокрема, берези дніпровської, бурачку савранського, гоніолімону злаколистого, житняка пухнастоквіткового, жовтозілля дніпровського, ковили дніпровської, козельців дніпровських, роговика Шмальгаузена описані у виданні «Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу» (2008). Цікава інформація щодо особливостей зростання деяких видів в умовах Кінбурнського півострова знаходиться у брошурі «Кінбурн: перспективи збалансованого розвитку» (2008).

Таблиця 2.2. Комахи, що занесені до Червоної книги України (1994)

Українська назва

Латинська назва

Охоронний статус*

Ряд Богомоли Mantoptera
Родина Емпузиди Empusidae
Емпуза смугаста Empusa fasciata Brulle, 1836

ЧКУ (II)

Ряд Прямокрилі Orthoptera
Родина Коники справжні Tettigoniidae
Дибка степова Saga pedo Pallas, 1771

ЧКУ (ІІ)

Ряд Твердокрилі Coleoptera
Родина Пластинчастовусі Scarabaeidae
Скарабей священний Scarabaeus sacer Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Цератофій багаторогий Ceratophyus polyceros Pallas, 1771

ЧКУ (ІІI)

Родина Рогачі Lucanidae
Жук-олень, рогач звичайний Lucanus cervus Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Ряд Лускокрилі Lepidoptera
Родина Парусники Papilionidae
Махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Подалірій Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Родина Бражники Sphingidae
Бражник дубовий Marumba quercus (Denis et Schiffermuller, 1775) ЧКУ (ІІI)
Родина Білани Pieridae
Зегрис Евфема Zegris eupheme (Esper, 1805)

ЧКУ (І)

Ряд Перетинчастокрилі Hymenoptera
Родина Сколієві оси Scoliidae
Сколія степова Scolia hirta Schranck, 1781

ЧКУ (ІІ)

Сколія-гігант Scolia maculata Drury, 1773

ЧКУ (ІІ)

Родина Галіктиди Halictidae
Рофітоїдес сірий Rhophitoides canus (Eversmann, 1852)

ЧКУ (ІІ)

Родина Антофориди Anthophoridae
Ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр фіолетовий Xylocopa violaceae (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний Xylocopa valga Gerstaecker, 1872

ЧКУ (ІІ)

Ряд Двокрилі Diptera
Родина Ктирі Asilidae
Ктир гігантський Satanas gigas Eversmann, 1855

ЧКУ (ІІ)

* ЧКУ — Червона книга України (1994). У дужках подано категорію охоронного статусу.

Герпетофауна Кінбурнського півострова, розташованого в Очаківському районі Миколаївської області та Голопристанському районі Херсонської області, вивчена недостатньо, особливо це стосується земноводних. Дослідження амфібій і рептилій проводили тут переважно на ділянках «Волижин ліс» і «Солоноозерна» Чорноморського біосферного заповідника та на території РЛП «Кінбурнська коса». На заповідних ділянках працювали в основному науковці заповідника Т.Б. Ардамацька і З.В. Селюніна та фахівець Інституту зоології НАН України Т.І. Котенко (Котенко, 1977, 1983, 1992, 1996, 2007; Котенко, Таращук, 1982; Ардамацкая, 1986; Разноцветная ящурка, 1993; Селюніна, 1998, 2004, 2008; Котенко та ін., 1999, 2008; Каталог …, 2003; Котенко, Кукушкін, 2008; Kotenko, 2000; Kotenko et al., 2005 тощо), на територїї РЛП — науковці Інституту зоології НАН України С.В. Таращук і В.М. Титар та співробітник парку О.Є. Маркауцан (Маркауцан, 2003; Таращук, 2003; Титар, 2005; Збереження …, 2007 тощо).

В результаті досліджень встановлено, що на Кінбурнському півострові мешкають 9 або 10 видів амфібій: 2 (можливо 3) види хвостатих земноводних та 7 видів безхвостих земноводних (табл. 2.3). Ситуація з тритонами потребує з’ясування: особини тритонів, які інколи траплялися на Кінбурнському півострові, не були точно визначені з врахуванням сучасних поглядів на таксономію тритонів. Зокрема, на території РЛП „Кінбурнська коса” в заболоченій частині Ковалівської саги з вільхою та дубом, у колодязі, зоолог З.О. Петрович (усне повідомлення) весною 1989 або 1990 р. спостерігав 3 особини досить великого за розмірами тритона, імовірно гребінчастого (Triturus cristatus); у тому ж РЛП за 2 км на південний захід від кордону ділянки «Волижин ліс» Чорноморського біосферного заповідника, у невеличкому озері серед вільхового гаю зоолог О.А. Маркауцан весною 1998 р. знайшов одну особину тритона, яку було визначено як гребінчастий (З.В. Селюніна, усне повідомлення). Такі ж тварини зрідка траплялися у невеличких озерах (сагах) та котлованах у с. Покровка та його околицях (Маркауцан, 2003). С.В. Таращук (2003) вказував «тритона гребінчастого» для Бієнкових плавнів, урочища Комендантське та ділянки «Волижин ліс»; там само цей дослідник спостерігав і тритона звичайного (Lissotriton vulgaris). У с. Василівка місцеві жителі у травні 1998 р. бачили декілька особин начебто тритона звичайного (Lissotriton vulgaris), а одну особину точно визначеного тритона звичайного зареєструвала у вересні 1998 р. у м. Гола Пристань зоолог О.А. Яремченко (З.В. Селюніна, усне повідомлення). У 1975 р. Т.І. Котенко в околицях м. Гола Пристань здобула у калюжі близько 40 особин тритона звичайного та одну особину тритона гребінчастого, яку пізніше було віднесено до Triturus dobrogicus (Литвинчук, Боркин, 2002). Особини з околиць м. Херсон також виявилися тритоном дунайським (Litvinchuk, 2005). Зауважимо, що раніше тритон дунайський розглядався як підвид тритона гребінчастого — Triturus cristatus dobrogicus. На Кінбурнському півострові найімовірніше мешкає саме тритон дунайський, але це потребує з’ясування.

Жабу гостроморду (Rana arvalis) було зареєстровано на островах у пониззі Дніпра між містами Херсон і Гола Пристань (Семенов, 1980, та спостереження Т.І. Котенко у 1980-х роках). На території Чорноморського біосферного заповідника цей вид не спостерігали (Котенко, 1977, 1996; Селюнина, 1998), але в межах РЛП його було знайдено в урочищі Комендантське (Таращук, 2003). Кумка червоночерева (Bombina bombina) у 1970-х роках не спостерігалася на ділянці «Волижин ліс», але була звичайним видом у дрібних водоймах в околицях сел Рибальче й Виноградне та інколи траплялася на Солоноозерній ділянці Чорноморського заповідника (Котенко, 1977). О.А. Маркауцан у 1997 р. чув крики кумки на каналі, який з’єднує Дніпровсько-Бузький лиман і Куцурубські озера, що було приводом для включення виду до списку мешканців ділянки „Волижин ліс”, розташованої приблизно за 1 км на схід від місця знахідки кумки (З.В. Селюніна, усне повідомлення, та Селюнина, 1998). Кумку червоночереву вказав С.В. Таращук (2003) для ставків біля с. Василівка. Цей вид і жаба гостроморда потребують додаткових досліджень щодо їх поширення і чисельності.

На Кінбурнському півострові мешкають 2 види зелених жаб: широко розповсюджена і невибаглива жаба озерна (Pelophylax ridibundus) та своєрідний вид гібридного походження жаба їстівна (Pelophylax esculentus). Останню форму було знайдено у декількох пунктах пониззя Дніпра (Сурядна, Микитинець, 2008), в тому числі у с. Рибальче, розташованому біля початку Кінбурнського півострова, і в околицях с. Покровка, що на кінці півострова. Зауважимо, що діагностика представників комплексу зелених жаб досить складна, тому потрібні додаткові дослідження для того, щоб підтвердити існування гібридної форми та з’ясувати її походження.

Найбільш поширеними і чисельними амфібіями на Кінбурні є часничниця звичайна (Pelobates fuscus), квакша звичайна (Hyla arborea), ропуха зелена (Bufo viridis) та жаба озерна (Pelophylax ridibundus). Найбільш рідкісним видом є жаба гостроморда (Rana arvalis).

З плазунів на півострові мешкають 9 видів: 1 вид черепах, 2 види ящірок і 6 видів змій (табл. 2.3). Найбільш поширеними і чисельними є обидва види ящірок, гадюка степова (Vipera renardi), черепаха болотна (Emys orbicularis), подекуди вуж водяний (Natrix tessellata), вуж звичайний (Natrix natrix) та полоз сарматський (Elaphe sauromates); найбільш рідкісним видом плазунів є мідянка звичайна (Coronella austriaca) (Котенко, 1996; Маркауцан, 2003; Таращук, 2003 тощо). Полоз жовточеревий (Hierophis caspius) є рідкісним на території РЛП, але відносно звичайним на схід від с. Василівка, особливо на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника (Таращук, 2003; спостереження Т.І. Котенко).

Ящурка різнобарвна (Eremias arguta) в Україні населяє лише відкриті піски, тому піщаний степ, кучугури та приморські піски Кінбурнського півострова є дуже цінними територіями для збереження цього цікавого центрально-азійського елементу нашої фауни. На більш низьких ділянках пісків, а також на луках і у лісових гайках мешкає своєрідна форма ящірки прудкої. Спочатку її як окремий підвид Lacerta agilis euxinica Fuhn et Vancea, 1964 описали з дельти Дунаю румунські герпетологи (Fuhn, Vancea, 1964). Потім українські герпетологи знайшли цю форму на узбережжі Чорного моря від Дунаю до Нижньодніпровських пісків і дали їй вітчизняну назву ящірка прудка чорноморська (Котенко, Таращук, 1982). А пізніше (Bischoff, 1984) її стали розглядати як пов’язаний з пісками специфічний екотип „euxinica” підвиду Lacerta agilis chersonensis (Andrzejowski, 1832). При цьому Кінбурнський півострів є одним з основних резерватів цієї цікавої форми.

Слід підкреслити, що на Кінбурнському півострові мешкають 4 види змій, занесених до Червоної книги України, причому гадюка степова (Vipera renardi) та полоз сарматський (Elaphe sauromates) є чисельними: різні дослідники в різні роки для різних ділянок Кінбурнського півострова реєстрували на 1 км маршруту максимально від 1 до 52 особин гадюки степової та від 0,2 до 15 особин полоза сарматського (Ардамацкая, 1986; Котенко, 1992, 1996; Маркауцан, 2003; Титар, 2005; Збереження …, 2007, а також дане видання). При цьому для полоза сарматського та гадюки степової півострів є одним з найвизначніших резерватів в межах України (Котенко, 2007). Враховуючи ці та інші види плазунів і земноводних, що охороняються на національному та міжнародному рівнях (див. табл. 2.3), можемо сказати, що територія півострова є дуже цінною для збереження герпетофауни. Взагалі Кінбурнський півострів в межах степової зони України відзначається надзвичайно великим різноманіттям плазунів і досить значним — земноводних (лише у дельті Дунаю видів амфібій більше), характеризується високими щільністю і загальною чисельністю популяцій багатьох видів і є частиною дуже цінного Нижньодніпровського природного ядра загальноєвропейського рівня, невід’ємною ланкою Азово-Чорноморського функціонального екокоридору (Котенко, 2007).

Таблиця 2.3. Земноводні та плазуни, що охороняються

Українська назва1 Латинська назва2

Охоронний статус3

Клас Земноводні, або Амфібії Amphibia
Ряд Хвостаті земноводні Caudata
Родина Саламандрові Salamandridae
Тритон гребінчастий4 Triturus cristatus (Laurenti, 1768)

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Тритон дунайський4 Triturus dobrogicus (Kiritzescu, 1903),Triturus cristatus dobrogicus (Kiritzescu, 1903)

ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT), БК (2)

Тритон звичайний Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758),Triturus vulgaris (Linnaeus, 1758)

ЧС МСОП (LC), БК (3)

Ряд Безхвості земноводні Anura
Родина Кумкові Bombinatoridae
Кумка червоночерева Bombina bombina (Linnaeus, 1761)

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Родина Часничницеві Pelobatidae
Часничниця звичайна Pelobates fuscus (Laurenti, 1768)

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Родина Ропухові Bufonidae
Ропуха зелена Bufo viridis Laurenti, 1768

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Родина Квакшеві Hylidae
Квакша звичайна, рахкавка звичайна Hyla arborea (Linnaeus, 1758)

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Родина Жаб’ячі Ranidae
Жаба гостроморда Rana arvalis Nilsson, 1842

ЧС МСОП (LC), БК (2)

Жаба їстівна Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758),Rana esculenta Linnaeus, 1758

ЧС МСОП (LC), БК (3)

Жаба озерна Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771),Rana ridibunda Pallas, 1771

ЧС МСОП (LC), БК (3)

Клас Плазуни, або рептилії Reptilia
Ряд Черепахи Testudines
Родина Прісноводні черепахи Emydidae
Черепаха болотна Emys orbicularis (Linnaeus,1758)

ЧС МСОП (LR/nt), БК (2)

Надряд Лускаті Squamata
Ряд Ящірки Sauria
Родина Справжні ящірки Lacertidae
Ящурка різнобарвна, ящірка піщана Eremias arguta (Pallas, 1773)

БК (3)

Ящірка прудка Lacerta agilis Linnaeus, 1758

БК (2)

Ряд Змії Serpentes
Родина Вужеві Colubridae
Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768

ЧКУ (II), БК (2)

Полоз сарматський, полоз палласів Elaphe sauromates (Pallas, [1814]), Elaphe quatuorlineata sauromates (Pallas, [1814])

ЧКУ (II), БК (2)

Полоз жовточеревий, жовтобрюх, полоз каспійський Hierophis caspius (Gmelin, 1789),Coluber jugularis caspius Gmelin, 1789

ЧКУ (II), БК (2)

Вуж звичайний Natrix natrix (Linnaeus, 1758)

ЧС МСОП (LR/lc), БК (3)

Вуж водяний Natrix tessellata (Laurenti, 1768)

БК (2)

Родина Гадюкові Viperidae
Гадюка степова Vipera renardi (Christoph, 1861),Vipera ursinii renardi (Christoph, 1861)

ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN), БК (2)

1 Крім основної української назви для деяких видів подано найбільш поширені синоніми.

2 Латинські наукові назви таксонів плазунів і земноводних наведено відповідно до поширених в Україні останніх зведень (Ананьева и др., 2004; Писанец, 2007). Після коми подано поширені раніше, більш звичні для широкого загалу латинські назви, які використовувалися, зокрема, у другому виданні Червоної книги України (1994).

3 У дужках для червоних списків подано категорію охоронного статусу, для конвенцій — номер додатку. ЧКУ — Червона книга України, третє видання (готується до друку); ЧС МСОП — Червоний список рідкісних та зникаючих тварин світу (IUCN …, 2008); БК — Бернська конвенція (Конвенція …, 1998).

4 На півострові найімовірніше мешкає один з цих видів і, скоріше за все, тритон дунайський.

Таблиця 2.4. Птахи, що занесені до Червоної книги України (1994)

Українська назва

Латинська назва

Охоронний статус*

Ряд Веслоногі Pelecaniformes
Родина Пеліканові Pelecanidae
Пелікан рожевий, баба Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Родина Бакланові Phalacrocoracidae
Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773)

ЧКУ (ІІ)

Ряд Лелекоподібні Ciconiiformes
Родина Чаплеві Ardeidae
Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769)

ЧКУ (ІІ)

Родина Ібісові Threskiornithidae
Косар, колпиця Platalea leucorodia Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766)

ЧКУ (ІІ)

Родина Лелекові Ciconiidae
Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Ряд Гусеподібні Anseriformes
Родина Качачі Anatidae
Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІI)

Крех середній, крохаль довгоносий Mergus serrator Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Пухівка, гага звичайна Somateria mollissima (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІI)

Чернь білоока Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770)

ЧКУ (ІІ)

Ряд Соколоподібні Falconiformes
Родина Скопині Pandionidae
Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІI)

Родина Яструбові Accipitridae
Лунь польовий, мишолов, рябець Circus cyaneus (Linnaeus, 1766)

ЧКУ (І)

Орлан-білохвіст, сіруватень Haliaeetus albicilla Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Підорлик великий, орел-скигляк Aquila clanga Pallas, 1811

ЧКУ (ІІI)

Ряд Сивкоподібні Charadriiformes
Родина Лежневі Burhinidae
Лежень Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІI)

Родина Сивкові Charadriidae
Пісочник морський, зуйок морський Charadrius alexandrinus Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІI)

Родина Шилодзьобкові Recurvirostridae
Кулик-довгоніг, ходуличник Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Родина Кулики-сороки Haematopodidae
Пискун, кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІI)

Родина Бекасові Scolopacidae
Кульон великий, кроншнеп великий Numenius arquata Linnaeus, 1758

ЧКУ (ІІ)

Кульон середній, кроншнеп середній Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758)

ЧКУ (ІІ)

Родина Мартинові Laridae
Мартин каспійський, реготун чорноголовий Larus ichthyaetus Pallas, 1773

ЧКУ (ІІ)

Крячок каспійський, чеграва Hydroprogne caspia (Pallas, 1770)

ЧКУ (ІІI)

* ЧКУ — Червона книга України (1994). У дужках подано категорію охоронного статусу.

Таблиця 2.5. Ссавці, що охороняються

Українська назва

Латинська назва

Охоронний статус1

Ряд Комахоїдні Insectivora
Родина Землерийкові Soricidae
Кутора мала

Neomys anomalus Cabrera, 1907

ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)

Ряд кажани Chiroptera
Родина Лиликові Vespertilionidae
Вечірниця мала, вечірниця Лейслера Nyctalus leisleri (Kuhl, 1818)

ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)

Вечірниця велетенська Nyctalus lasiopterus Shreber, 1780

ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT)

Нетопир середземноморський Pipistrellus kuhli Natterer, 1819

ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)

Ряд Гризуни Rodentia
Родина Тушканчикові Dipodidae
Ємуранчик звичайний, кандибка2 Scirtopoda telum Lichtenstein, 1823

ЧКУ (II)

Родина Мишівкові Sminthidae
Мишівка степова Sicista subtilis Pallas, 1733

ЧКУ (III), ЧС МСОП (LC)

Родина Сліпакові Spalacidae
Сліпак піщаний Spalax arenarius Reshetnik, 1939

ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

Родина Мишачі Muridae
Миша-крихітка Micromys minutus Pallas, 1771

ЧС МСОП (LC)

Ряд Хижі Carnivora
Родина Куницеві Mustelidae
Горностай Mustela erminea Linnaeus, 1758

ЧКУ (IV), ЧС МСОП (LC)

Норка європейська Mustela lutreola (Linnaeus, 1761)

ЧКУ (II), ЧС МСОП (EN)

Борсук Meles meles Linnaeus,1758

ЧКУ (II), ЧС МСОП (LC)

Видра річкова Lutra lutra Linnaeus, 1758

ЧКУ (II), ЧС МСОП (NT)

1У дужках для червоних списків подано категорію охоронного статусу, для конвенцій — номер додатку. ЧКУ — Червона книга України (1994); ЧС МСОП — Червоний список рідкісних та зникаючих тварин світу (IUCN …, 2008); БК — Бернська конвенція (Конвенція …, 1998).

2 Популяції ємуранчика Scirtopoda telum Lichtenstein, 1823 на півдні України належать до ендемічного для Нижньодніпровських пісків вузькоареального підвиду, ємуранчика Фальц-Фейна — Scirtopoda telum falzfeini Brauner, 1913.

Додаток 3

 

Розрахунок збитків від будівництва автодороги Геройське – Василівка – Покровка – Покровське, що будуть завдані державі внаслідок знищення судинних рослин, які охороняються на державному та міжнародному рівнях

Розрахунок здійснений відповідно до чинної Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. № 399 «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 621 від 08.06.96, № 398 від 16.03.99).

Таблиця 3.1. Загальний перелік судинних рослин під охороною, що зростають на території будівництва

Вид Родина Охоронний статус (у дужках наведено категорію виду)* Такси відповідно до Постанови КМ України від 1 червня 1993 р. № 399
Береза дніпровська

Betula borysthenica KlokovБерезовіЧКУ (ІІІ)1000 грн. / 1 га місцезростаньБурачок савранський

Alyssum savranicum Andrz.Капустяні (Хрестоцвіті)ЄЧС (ІІ)12 грн. / 1 рослинаВолошка короткоголова

Centaurea breviceps IljinАйстровіЧКУ (І)15 грн. / 1 рослинаЖитняк пухнастоквітковий

Agropyron dasyanthum Ledeb.Тонконогові (Злакові)ЧC МСОП (R – рідкісний, ІІІ)1000 грн. / 1 га місцезростаньЖовтозілля дніпровське

Senecio borysthenicus Andrz.АйстровіЄЧС (ІІІ)9 грн. / 1 рослинаЗозулинець блощичний

Orchis coriophora L.ЗозулинцевіЧКУ (ІІІ)9 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Зозулинець болотний

Orchis palustris Jacq.ЗозулинцевіЧКУ (ІІІ)9 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Зозулинець запашний

Orchis fragrans PolliniЗозулинцевіЧКУ (ІІ)12 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Зозулинець розмальований

Orchis picta Loisel.ЗозулинцевіЧКУ (ІІ)12 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Зозулинець салеповий

Orchis morio L.ЗозулинцевіЧКУ (ІІ)12 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Козельці дніпровські

Tragopogon borysthenicus Artemcz.АйстровіЄЧС (ІІ)12 грн. / 1 рослинаРоговик Шмальгаузена

Cerastium schmalhausenii Pacz.ГвоздичніЄЧС (І)15 грн. / 1 рослинаФіалка Лавренка

Viola lavrenkoana KlokovФіалковіЄЧС (ІІ)12 грн. / 1 рослина (або 1000 грн. / 1 га місцезростань)Чебрець дніпровський

Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost.Глухокропивні (Губоцвіті)ЄЧС (ІІ)12 грн. / 1 рослина

*Категорію виду наведено за «Переліком видів рослин та їх категорій» у Додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. № 3 (Червона книга України, 1996, додатки). У колонці позначено: ЧС МСОП – вид занесений до Червоного списку рідкісних та зникаючих рослин світу (Walter, Gillett, 1997; Мосякін, 1999), ЄЧС – вид занесений до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) (Червона книга України, 1996, додатки), ЧКУ – вид занесений до Червоної книги України (1996), CITES – вид охороняється відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (Конвенція …, 1999).

Ділянка 1. Межа Миколаївської області – с. Василівка

Площа екотопів піщаного степу, що руйнуються: 6610 м х 16 м = 105760 м2.

Площа місць зростання Зозулинцевих, що руйнуються: 2100 м2.

Таблиця 3.2. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких визначалась рясність

Вид

Рясність на ділянці, особин / 10 м2

Чисельність у місцях зростання, які руйнуються внаслідок будівництва, особин

Сума збитків,

грн.

Бурачок савранський

Alyssum savranicum Andrz.

15

158640

1903680

Волошка короткоголова

 

Centaurea breviceps Iljin

0,8

8460

126900

Жовтозілля дніпровське

 

Senecio borysthenicus Andrz.

0,2375

2511

22599

Зозулинець болотний

 

Orchis palustris Jacq.

1,14

240

2160

Зозулинець розмальований

 

Orchis picta Loisel.

10

2100

25200

Козельці дніпровські

 

Tragopogon borysthenicus Artemcz.

1,4

14806

177672

Роговик Шмальгаузена

 

Cerastium schmalhausenii Pacz.

43

454768

6821520

Чебрець дніпровський

 

Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost.

7

74032

888384

 

Таблиця 3.3. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких не визначалась рясність

Вид

Площа місцезростань, які руйнуються внаслідок будівництва, га

Сума збитків,

грн.

Береза дніпровська

Betula borysthenica Klokov

10,576

10576

Житняк пухнастоквітковий

 

Agropyron dasyanthum Ledeb.

10,576

10576

Зозулинець блощичний

 

Orchis coriophora L.

0,21

210

Фіалка Лавренка

 

Viola lavrenkoana Klokov

10,576

10576

 

Загальна сума збитків на ділянці «Межа Миколаївської області – с. Василівка» – 10000053 грн. (10 млн. 53 грн.)

Ділянка 2. с. Василівка – с. Покровка

Площа екотопів піщаного степу, що руйнуються: 9030 м х 16 м = 144480 м2.

Таблиця 3.4. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких визначалась рясність

Вид

Рясність на ділянці, особин / 10 м2

Чисельність у місцях зростання, які руйнуються внаслідок будівництва, особин

Сума збитків,

грн.

Бурачок савранський

Alyssum savranicum Andrz.

9

130032

1560384

Волошка короткоголова

 

Centaurea breviceps Iljin

2

28896

433440

Жовтозілля дніпровське

 

Senecio borysthenicus Andrz.

5

72240

650160

Козельці дніпровські

 

Tragopogon borysthenicus Artemcz.

2

28896

346752

Роговик Шмальгаузена

 

Cerastium schmalhausenii Pacz.

36

520128

7801920

Чебрець дніпровський

 

Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost.

3

43344

520128

 

Таблиця 3.5. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких не визначалась рясність

Вид

Площа місцезростань, які руйнуються внаслідок будівництва, га

Сума збитків,

грн.

Береза дніпровська

Betula borysthenica Klokov14,448

14448

Житняк пухнастоквітковий

 

Agropyron dasyanthum Ledeb.14,448

14448

Фіалка Лавренка

 

Viola lavrenkoana Klokov14,448

14448

 

Загальна сума збитків на ділянці «c. Василівка – с. Покровка» – 11356128 грн. (11 млн. 356 тис. 128 грн.).

Ділянка 3. с. Покровка – с. Покровське (Покровські хутори)

Площа екотопів піщаного степу, що руйнуються: 7100 м х 16 м = 113600 м2.

Площа місць зростання Зозулинцевих, що руйнуються: 1790 м х 16 м = 28640 м2 (урочище Комендантське).

Таблиця 3.6. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких визначалась рясність

Вид

Рясність на ділянці, особин / 10 м2

Чисельність у місцях зростання, які руйнуються внаслідок будівництва, особин

Сума збитків,

грн.

Бурачок савранський

Alyssum savranicum Andrz.

12

136320

1635840

Волошка короткоголова

 

Centaurea breviceps Iljin

0,7

7952

119280

Жовтозілля дніпровське

 

Senecio borysthenicus Andrz.

3

34080

306720

Козельці дніпровські

 

Tragopogon borysthenicus Artemcz.

3,5

39760

477120

Роговик Шмальгаузена

 

Cerastium schmalhausenii Pacz.

41

465760

6986400

Чебрець дніпровський

 

Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost.

2

22720

272640

 

Таблиця 3.7. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких не визначалась рясність

Вид

Площа місцезростань, які руйнуються внаслідок будівництва, га

Сума збитків,

грн.

Береза дніпровська

Betula borysthenica Klokov11,36

11360

Житняк пухнастоквітковий

 

Agropyron dasyanthum Ledeb.11,36

11360

Зозулинець блощичний

 

Orchis coriophora L.2,864

2864

Зозулинець болотний

 

Orchis palustris Jacq.2,864

2864

Зозулинець запашний

 

Orchis fragrans Pollini2,864

2864

Зозулинець розмальований

 

Orchis picta Loisel.2,864

2864

Зозулинець салеповий

 

Orchis morio L.2,864

2864

Фіалка Лавренка

 

Viola lavrenkoana Klokov11,36

11360

 

Загальна сума збитків на ділянці «с. Покровка – с. Покровське» – 9846400 грн. (9 млн. 846 тис. 400 грн.)

Загальна сума збитків на маршруті «Межа Миколаївської області – Василівка – Покровка – Покровське» 31202581 грн. (31 млн. 202 тис. грн.).

Кар’єри для забору піску на кучугурах

Відповідно до Матеріалів вибору земельної ділянки для розміщення автомобільної дороги, площа кар’єрів складатиме 11 га.

Таблиця 3.8. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких визначалась рясність

Вид

Рясність на ділянці, особин / 10 м2

Чисельність у місцях зростання, які руйнуються внаслідок будівництва, особин

Сума збитків,

грн.

Бурачок савранський

Alyssum savranicum Andrz.14

154000

1848000

Волошка короткоголова

 

Centaurea breviceps Iljin1,8

19800

297000

Жовтозілля дніпровське

 

Senecio borysthenicus Andrz.3,5

38500

346500

Козельці дніпровські

 

Tragopogon borysthenicus Artemcz.3,2

35200

422400

Роговик Шмальгаузена

 

Cerastium schmalhausenii Pacz.106

1166000

17490000

Чебрець дніпровський

 

Thymus borysthenicus Klokov et Des.-Shost.4

44000

528000

 

Таблиця 3.9. Розрахунок збитків для видів рослин, для яких не визначалась рясність

Вид

Площа місцезростань, які руйнуються внаслідок будівництва, га

Сума збитків,

грн.

Житняк пухнастоквітковий

Agropyron dasyanthum Ledeb.11

11000

Фіалка Лавренка

 

Viola lavrenkoana Klokov11

11000

 

Загальна сума збитків від забору піску на кучугурах складає 20953900 грн. (20 млн. 953 тис. 900 грн.).

Загальна сума збитків від створення полотна дороги та забору піску на кучугурах складає 52 млн. 156 тис. 481 грн.

 

Громадську організацію «Веселий Дельфін» створено 3 березня 2006 р. з метою збереження, поліпшення та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів.

Завданнями організації є:

– сприяння реалізації світових, регіональних та локальних екологічних програм та проектів, спрямованих на збереження, поліпшення та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів;

– підвищення екологічної свідомості населення, розробка та реалізація еколого-освітніх програм;

– пропаганда ролі міжнародної співпраці та міжнародних інституцій у розв’язанні світових, регіональних та місцевих екологічних проблем.

Комментарии

Добавить комментарий



Наверх